Джордж Паладе
Джордж Еміль Паладе | |
---|---|
англ. George E. Palade | |
Джордж Паладе | |
Народився |
19 листопада 1912 Ясси , Румунія |
Помер |
8 жовтня 2008 (95 років) Дель Мар, Каліфорнія, США |
Поховання | Бучеджі[1] |
Країна | США |
Національність | Румуни |
Діяльність | лікар, цитолог, хімік, винахідник, викладач університету, фізик |
Alma mater | Бухарестський університет і Bogdan Petriceicu Hasdeu National Colleged |
Галузь | цитологія |
Заклад | Єльський університет і Каліфорнійський університет у Сан-Дієго |
Відомі учні | Gheorghe Ghițescud |
Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Папська академія наук[2], Національна академія наук США, Румунська академія, Американська академія мистецтв і наук і American-Romanian Academy of Arts and Sciencesd |
Відомий завдяки: | першим описав рибосоми і мітохондрії |
У шлюбі з | Marilyn Farquhard |
Нагороди |
Нобелівська премія з фізіології або медицини (1974) Національна наукова медаль США (1986) |
Джордж Паладе у Вікісховищі |
Джордж Еміль Пала́де (англ. George E. Palade, народився 19 листопада 1912, місто Ясси — 8 жовтня 2008) — американський фахівець з клітинної біології, що народився в Румунії. У 1974, спільно з двома колегами отримав Нобелівську премію з фізіології і медицині «за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини». Приз отримав за свої інновації в електронній мікроскопії і дослідженні клітин, заклавши основи сучасної молекулярної клітинної біології[3] .
Його описували як «найвпливовішого клітинного біолога»[3].
Біографія
Паладе народився 19 листопада 1912 року в місті Ясси, в Румунії в сім'ї професора філософії Ясського університету Еміля Паладе і Констанції (Кантемир) Паладе, вчительки початкової школи. Він здобув початкову освіту в ліцеї Хасдая в Бюзане і в 1930 р. вступив до медичної школи Бухарестського університету. Великий вплив мали на нього вчені, котрі працювали в університеті: професор біохімії Андре Бойвін і професор анатомії Френсіс Рейнер, який запропонував йому посаду асистента-дослідника. Пропрацювавши 6 років у клініці й захистивши дисертацію по мікроанатомії нирок у ряду морських ссавців, Паладе в 1940 році здобув медичний науковий ступінь. Після закінчення медичної школи він стає асистентом зі внутрішніх хвороб у Бухарестському університеті. Під час другої світової війни служив у румунській армії на посаді, яка давала йому змогу далі працювати в університеті. У 1945 році за допомогою Григора Попа, наступника Райнера, Джордж дістав місце асистента-дослідника в лабораторії біології університету Нью-Йорка. Відвідавши якось семінар Альбера Клода, Паладе відрекомендувався йому, і той запросив його в свою дослідницьку групу в Рокфеллерському інституті (тепер — Рокфеллерський університет), запропонувавши в 1946 році посаду запрошеного дослідника. Після приходу до влади комуністів у Румунії Паладе прийняв рішення залишитися в США.
Примітки
- https://www.historia.ro/sectiune/portret/articol/emil-palade-fabuloasa-poveste-a-primului-nobel-romanesc
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/palade.html
- Prof. George Palade: Nobel prize-winner whose work laid the foundations for modern molecular cell biology - Obituaries, News - The Independent. 19 жовтня 2010. Процитовано 9 травня 2016.
Посилання
- Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
- Джордж Еміль Паладе — біографія на сайті peoples.ru.