Джош Маліхабаді

Джош Маліхабаді (урду جوش ملیح آبادی‎, справжнє ім'я — Шаббір Хасан Хан, 5 грудня 1894(18941205), Маліхабад, Британська Індія — 22 лютого 1982, Ісламабад, Пакистан) — пакистанський поет, один з найвідоміших поетів 20 століття мовою урду,[1][2][3] якому, поряд з іншими письменниками, приписується значний вклад в розвиток урду літератури.[4] За радянською критикою, поряд з іншими письменниками, зокрема Хасратою Мохані, започаткував в урду поезії соціалістичні мотиви.[4] До 1958 року був громадянином Індії, потім переїхав до Пакистану. Був особисто знайомий з Д. Неру.[3][5]

Джош Маліхабаді
جوش ملیح آبادی
Джош Маліхабаді. 1949 рік.
Ім'я при народженні Шаббір Хасан Хан
Народився 5 грудня 1894(1894-12-05)
Маліхабад, Британська Індія
Помер 22 лютого 1982(1982-02-22) (87 років)
Ісламабад, Пакистан
Громадянство  Індія →  Пакистан
Діяльність поет
Alma mater Османський університет
Знання мов урду
Напрямок Progressive Writers' Movementd
Конфесія шиїти
Нагороди

Біографія

Джош Маліхабаді народився 5 грудня 1894 року у містечку Маліхабад у Об'єднаній провінції Агри і Ауда Британської Індії (на півночі сучасної Індії). Його батьки за походженням були з пуштунського племені афридіїв,[6] за релігією — мусульмани. Це була родина заможних землевласників. Батько і дід Джоша Маліхабаді також були поетами. Джош навчався у коледжах в містах Аліґарх й Агра.[6]

З 1943 року жив у Бомбеї, де недовгий час працював кіносценаристом. У 1948—1955 роках працював редактором.

У 1956 році переїхав у Пакистан.

Творчість

Джош Маліхабаді розпочав поетичну діяльність під патронатом поета і критика Вахіддудіна Саліма Паніпаті. Джош міг вільно користуватись урду, фарсі, арабською та англійською мовами. Критики відзначають, що він був універсальним і видатним поетом широкого діапазону і різноманітного настрою у кращих традиціях Мір Бабар Алі Аніса, Мірзи Мухаммада Рафі Сауди, а також Назіра. Він писав назми і не писав у жанрі газель. Будова його віршів в цілому традиційна. Джош одночасно прозаїчний, повний життя, романтичний, чутливий, революційний, але разом з тим образний, пишномовний (риторичний), піднесений і емоційний. Він ніколи не метафізичний, не меланхолічний, не непрямий, не неясний. Він ніколи не пише про любов без відповіді. Він є поетом взаємного і повністю здійсненного кохання. Джош також є поетом гучного протесту проти будь-якої експлуатації, утисків і тиранії. Його вірші, написані у протест проти британського панування у Індії, були багатьма схвально прийняті.[6]

Примітки
  1. Пакистан. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. http://www.nation.com.pk/pakistan-news-newspaper-daily-english-online/Karachi/07-Nov-2009/Research-work-on-Josh-Malihabadi-underway Архівовано 23 лютого 2013 у Wayback Machine., published 7 November 2009, Retrieved вересень 2016
  3. Josh in Old Delhi.... The Hindu newspaper (Chennai, India). 27 травня 2002.
  4. Ю. В. Покальчук. Урду література. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. Poems of Josh Malihabadi. — Star Publications, New Dehli, 2007. ISBN 978-81-7650-309-9 (англ.)
  6. Josh Malihabadi. // Encyclopaedia of Indian Literature. — Volume 2. — Wellwish Printers, Dehli, 1988. P. 1855. ISBN 81-260-1194-7 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.