Джузепе де Сакко

Джузеппе де Сакко (італ. Giuseppe de Sacco; 1735, Верона, Італія 1798, Гродно, Білорусь) — один з найбільших архітекторів розвиненого бароко і класицизму, що працювали на території сучасної Білорусі в XVIII столітті. Придворний архітектор короля Станіслава Августа Понятовського.[1] Також працював в інших регіонах Речі Посполитої. У творчості виділяються ансамблі палацово-паркових резиденцій.

Джузепе де Сакко
італ. Giuseppe de Sacco
Народження 1735
Смерть 1798
Країна
(підданство)
 Річ Посполита
Діяльність архітектор
Праця в містах Варшава, Гродно, Вільнюс
Архітектурний стиль бароко, класицизм
Найважливіші споруди Палац Тизенгауза (Постави)
Нереалізовані проєкти Ратуша у Вільнюсі
 Джузепе де Сакко у Вікісховищі

Біографія

У 1768 році Джузепе де Сакко був запрошений до Варшави, де займався мистецьким катафалком (castrum doloris) королеви Марії Лещинської і проектом перебудови костьолу святого Яна.[1]

У 1771 році став архітектором Скарбової комісії ВКЛ. Був рекомендований гродненському старості Антонію Тизенгаузу і прийнятий на службу як архітектор королівських маєтків (Baudirektor) у ВКЛ. Іменувався також «Архітектором Його Королівської Милості у Гродно». У Речі Посполитій Сакко отримує ряд військових звань ВКЛ, а у 1775 році шляхетство.[1]

Узявшись до роботи в Гродно, Сакко розробляє проекти численних будівель Городниці: містобудівного ансамблю, котрий був частиною амбітного економічного проекту мецената Антонія Тизенгауза, покликаного підняти економіку регіону та наблизити рівень соціального життя до кращих європейських взірців. До ансамблю Городниці входив і власний палац Тизенгауза, також спроектований Сакко.[1] За іншими даними, Сакко тільки брав участь у роботах над палацом, головним автором котрого був попередній архітектор Тизенгауза — Мьозер. Окрім того, Сакко створив декілька королівських резиденцій навкруги Гродно і займався реконструкцією королівського Нового замку, збудованого для короля Августа III.

У 70-х і 80-х роках XVIII ст. брав участь у роботах на найважливіших будівлях Вільнюса Кафедральному костьолі і ратуші.

У 1770-1795 роках Джузепе де Сакко виконав ряд замовлень місцевих магнатів, спроектував кілька відомих палацово-паркових ансамблів і міських резиденцій, зокрема палац Воловичів, Щорсівський палац Хрептовичів, і, ймовірно, палаци Тизенгауза у Поставах та Вільнюсі.

Сакко помер у 1798, ймовірно, у власному маєтку, відомому як гродненський дім масонів. Похований на гродненському фарному католицькому цвинтарі.

Значні роботи

# Зображення Назва Примітки Розташування Дата
1 Палац у Цьонжені Зберігся Цьонжень
 Польща 
XVIII ст.
2 Палац Хрептовичів у Щорсах Не зберігся Щорси

  Білорусь

XVIII ст.
3 Театр Тизенгауза Зберігся Гродно
  Білорусь
XVIII ст.
4 Ансамбль площі Тизенгауза Зберігся Гродно
 Білорусь
XVIII ст.
5 Палац Тизенгауза Не зберігся Гродно

  Білорусь

XVIII ст.
6 Палац Воловичів Зберігся Святськ
 Білорусь
XVIII ст.
7 Станіславово (садиба) Зберігся Гродно
 Білорусь
XVIII ст.
8 Мосарський палац Не зберігся Мосар
 Білорусь
XVIII ст.

Примітки

  1. Аляксеев Л. В. Гродна i помнікі Панямоння (біл.)

Література

  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т.2. МАінск, 2006. ISBN 985-11-378-0
  • Аляксеев Л. У. Гродна i помнікі Панямоння- Мн.:Беларуская навука,1996.-191 з.:іл.ISBN 5-343-01410-0

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.