Джузепе де Сакко

Джузепе де Сакко
італ. Giuseppe de Sacco
Народження	1735 Верона, Італія
Смерть	1798 Гродно, Білорусь
Країна; (підданство)	Річ Посполита
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Варшава, Гродно, Вільнюс
Архітектурний стиль	бароко, класицизм
Найважливіші споруди	Палац Тизенгауза (Постави)
Нереалізовані проєкти	Ратуша у Вільнюсі
	Джузепе де Сакко у Вікісховищі

Джузеппе де Сакко (італ. Giuseppe de Sacco; 1735, Верона, Італія — 1798, Гродно, Білорусь) — один з найбільших архітекторів розвиненого бароко і класицизму, що працювали на території сучасної Білорусі в XVIII столітті. Придворний архітектор короля Станіслава Августа Понятовського.[1] Також працював в інших регіонах Речі Посполитої. У творчості виділяються ансамблі палацово-паркових резиденцій.

Біографія

У 1768 році Джузепе де Сакко був запрошений до Варшави, де займався мистецьким катафалком (castrum doloris) королеви Марії Лещинської і проектом перебудови костьолу святого Яна.[1]

У 1771 році став архітектором Скарбової комісії ВКЛ. Був рекомендований гродненському старості Антонію Тизенгаузу і прийнятий на службу як архітектор королівських маєтків (Baudirektor) у ВКЛ. Іменувався також «Архітектором Його Королівської Милості у Гродно». У Речі Посполитій Сакко отримує ряд військових звань ВКЛ, а у 1775 році — шляхетство.[1]

Узявшись до роботи в Гродно, Сакко розробляє проекти численних будівель Городниці: містобудівного ансамблю, котрий був частиною амбітного економічного проекту мецената Антонія Тизенгауза, покликаного підняти економіку регіону та наблизити рівень соціального життя до кращих європейських взірців. До ансамблю Городниці входив і власний палац Тизенгауза, також спроектований Сакко.[1] За іншими даними, Сакко тільки брав участь у роботах над палацом, головним автором котрого був попередній архітектор Тизенгауза — Мьозер. Окрім того, Сакко створив декілька королівських резиденцій навкруги Гродно і займався реконструкцією королівського Нового замку, збудованого для короля Августа III.

У 70-х і 80-х роках XVIII ст. брав участь у роботах на найважливіших будівлях Вільнюса — Кафедральному костьолі і ратуші.

У 1770-1795 роках Джузепе де Сакко виконав ряд замовлень місцевих магнатів, спроектував кілька відомих палацово-паркових ансамблів і міських резиденцій, зокрема палац Воловичів, Щорсівський палац Хрептовичів, і, ймовірно, палаци Тизенгауза у Поставах та Вільнюсі.

Сакко помер у 1798, ймовірно, у власному маєтку, відомому як гродненський дім масонів. Похований на гродненському фарному католицькому цвинтарі.

Значні роботи

#	Назва	Примітки	Розташування	Дата
1	Палац у Цьонжені	Зберігся	Цьонжень Польща	XVIII ст.
2	Палац Хрептовичів у Щорсах	Не зберігся	Щорси Білорусь	XVIII ст.
3	Театр Тизенгауза	Зберігся	Гродно Білорусь	XVIII ст.
4	Ансамбль площі Тизенгауза	Зберігся	Гродно Білорусь	XVIII ст.
5	Палац Тизенгауза	Не зберігся	Гродно Білорусь	XVIII ст.
6	Палац Воловичів	Зберігся	Святськ Білорусь	XVIII ст.
7	Станіславово (садиба)	Зберігся	Гродно Білорусь	XVIII ст.
8	Мосарський палац	Не зберігся	Мосар Білорусь	XVIII ст.

Примітки

Аляксеев Л. В. Гродна i помнікі Панямоння (біл.)

Література

Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т.2. МАінск, 2006. ISBN 985-11-378-0
Аляксеев Л. У. Гродна i помнікі Панямоння- Мн.:Беларуская навука,1996.-191 з.:іл.ISBN 5-343-01410-0

Посилання

Джузеппе де Сакко

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[autogenerated20140125-1-1] Аляксеев Л. В. Гродна i помнікі Панямоння (біл.)