Джулія Манкузо

Манкузо дебютувала на етапах Кубка світу у містечку Фріско, Колорадо, 20 листопада 1999 року в віці 15 років. Перші свої очки вона здобула в сезоні 2000/01 років, зайнявши 27 місце в Супер-G у італьському Кортіна-д'Ампеццо. Хоча вона часто змагалася на етапах Кубка світу, вона завжди брала участь у чемпіонатах світу серед юніорів, на яких завоювала рекордних вісім медалей, у тому числі п'ять золотих в 2002, 2003 і 2004 роках.

Її результати на етапах Кубка світу значно покращилися протягом сезону 2005 року, коли вона піднялася на дев'яте з 55 місця в 2004 році. У 2005 році на чемпіонаті світу вона завоювала бронзові медалі в Супер-G і гігантському слаломі. Її золота медаль в 2006 році на зимових Олімпійських іграх у Турині було несподіваною, так як вона мала всього три подіуми в цьому сезоні, хоча все було через кілька тижнів після Олімпіади. Тільки один з цих подіумів був в гігантському слаломі, третє місце у фінальній гонці гігантського слалому після Олімпіади.

Вона виграла гонку, незважаючи на триваючі болі в правому коліні, яка зійшла до дисплазії кульшового суглоба.[4] Вона закінчила сезон 2006 року на восьмому місці, маючи в активі три подіуми протягом цього сезону.

На початку міжсезоння, Манкузо перенесла артроскопічну операцію на правому стегні, щоб видалити кістковий мозоль на кулі суглоба.[4] Після кількох місяців лікування, вона відновила тренування з збірною США в серпні , в їхніх літніх лижних таборах в Південній Америці. На початок сезону 2007 року вона була майже повністю відновлена.

Хоча вона почала повільно, з цілим рядом невтішних результатів у перші кілька тижнів, та все ж повільно поверталася до звичних навантажень і колишніх результатів. Вона виграла першу гонку Кубка світу 19 грудня 2006 року - швидкісний спуск в Валь-д'Ізері, Франція, а потім зайняла друге місце на наступний день. Вона виграла ще три змагання протягом сезону: Супер-G, комбінацію і швидкісний спуск. На чемпіонаті світу 2007 в Оре, Швеція, вона виграла срібну медаль у комбінації. Після трьох поспіль подіумів (2, 1, 3) в Тарвізіо, Італія, 2-4 березня 2007 року, вона стала лідером загального заліку Кубка світу. Але закінчила сезон на третьому місці після співвітчизниці Ліндсі Вонн. Проте Манкузо посіла друге місце у комбінації і швидкісному спуску.

Починаючи з початку сезону 2009/10 вона не потрапляла на подіуми через проблеми зі спиною, так що її срібна медаль в жіночому спуску у 2010 році на Олімпіаді у Ванкувері стала ще одним сюрпризом.[5][6] Наступного дня, вона виграла ще одну срібну медаль в суперкомбінації.[7] Однак, в той час Манкузо намагалася захистити свій титул в гігантському слаломі. Ліндсі Вонн, головний конкурент Манкузо, потерпіла краху ще в першій спробі. Але проблеми з спиною зупинили її лише на восьмому місці.[8] У перший день змагань на Чемпіонаті світу-2011 в Гарміш-Партенкірхені, Німеччина, вона в черговий раз довела свій статус, вигравши срібну медаль в Супер-G.

Через місяць вона здобула свою першу гонку Кубка світу після «сухих» чотирьох років - швидкісний спуск на Фіналі кубка світу у Ленцерхайде, Швейцарія. Так як це було через кілька днів після страшного землетрусу і цунамі в Японії, вона почала збір коштів, пообіцявши половину її доходів від гонок чемпіонатів світів на сайті кампанії skiershelpingjapan.com.[9]

За останні дванадцять років вона стала однією з найтитулованіших американок на внутрішній арені - 12 перемог, 9 срібних і 8 бронзових медалей вона зібрала на дорослих чемпіонатах США і одне золото на юніорських.

Товариші спортсменки ласкаво називають її "Супер Жюль".[10] Після її золотої олімпійської медалі в 2006 році, траса в Скво-Веллі «Гірськолижний курорт» була перейменована в «Золото Юлії".[11]

Її тренер дав їй пластикову тіару як знак удачі в 2005 році, вона носила його на своєму шоломі протягом декількох змагань. Вона носила тіару, коли виграла срібну медаль в жіночому швидкісному спуску і на церемонії нагородження в 2010 році на зимових Олімпійських іграх. У 2010 році Манкузо запустила свою власну лінію нижньої білизни імені Kiss My Tiara [12]. Манкузо також моделює нижню білизну і незабутньо заявила: "Я думаю, нижня білизна це моє покликання. Ви можете бути жіночні і швидкі." [13]

Манкузо під час змагань використовує лижі Völkl , черевики Lange, Marker прив'язки, і POC шоломи. У грудні 2006 року LAnge заявили, що Манкузо буде перший в історії "Ланге-спортсменка», стане обличчям плакатів, щитів, і "продовжуються зусилля, щоб продемонструвати виняткові лижних жінок-спортсменок, які також є привабливими і надихаючими".[14] Вона перейшла на Völkl лижі і Marker прив'язки після сезону 2010 року; вона була раніше з Rossignol [15]

Під час зимових Олімпійських ігор 2010, VISA спільно з Манкузо в анімованій розповіді описує, як в дитинстві вона намалювала картину - себе, але з золотою медаллю.[16] Вона також знялася в рекламі 24 Hour Fitness.

Джулія в січні 2011 року

Манкузо народилася в Ріно, штат Невада, і виросла в районі озера Тахо. У неї є дві сестри - старша Ейпріл і молодша Сара. Її батько Чіро Манкузо, був заарештований і засуджений за ведення контрабанди марихуани на суму $ 140 млн, коли Юлі було п'ять років.[17] Її батьки розлучилися в 1992 році. [ 14] Після звільнення з в'язниці, Юля жила з своїм батьком.[17]

Закінчила школу зимових видів спорту в Парк-Сіті, штат Юта, в 2000 році і проживає в олімпійській долині, штат Каліфорнія.

Її хлопець Аксель Лунд Свіндаль, успішний гірськолижник з Норвегії.

• Профіль на сайті FIS(англ.)
• FIS-Ski.com – положення у Кубку світу – Джулія Манкузо
• Ski-db.com – результати – Джулія Манкузо
• Sports Reference.com – Олімпійські результати – Джулія Манкузо
• Julia Mancuso.com – особистий сайт
• U.S. Ski Team.com – профіль – Джулія Манкузо
• Völkl Skis^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} – атлети – Джулія Манкузо
• Lange Ski Boots^{[недоступне посилання з липня 2019]} – команда – Джулія Манкузо
• Відеоінтерв'ю з Джулією під час Олімпіади-2010 в Ванкувері
• Профіль на Ski2b.com
• Профіль

1. http://espn.go.com/espnw/blogs/motivation/article/5948103/julia-mancuso-talks-training-tiaras
2. http://espn.go.com/olympics/skiing/story/_/id/9009721/anna-fenninger-wins-super-g-tina-maze-gets-death-threat
3. http://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10434749/2014-sochi-olympics-final-training-women-downhill-canceled
4. Whiting, Sam (26 листопада 2006). Julia's Gold: Neither sleet, nor snow, nor familial dysfunction will knock Julia Mancuso off form. San Francisco Chronicle. Процитовано 23 березня 2007.
5. Dampf, Andrew (17 лютого 2010). Vonn captures gold; Mancuso silver. Associated Press. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 червня 2012.
6. SI.com (18 лютого 2010). Vonn falls in super-combined, fails to place; Mancuso grabs silver. CNN. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 лютого 2010.
7. Tim Layden (24 лютого 2010). Vonn's crash derails unlucky teammate Mancuso. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
8. Dale Robertson (25 лютого 2010). Mancuso can't salvage medal in giant slalom. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
9. Dale Robertson (15 березня 2010). Alpine skiers pledge WCup prize money to Japan. Associated Press. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 24 червня 2012.
10. Julia Mancuso Olympic Skier is ‘Super Jules’. Bitten and Bound. 19 лютого 2010.
11. Whiting, Sam (26 листопада 2006). Julia's Gold: Neither sleet, nor snow, nor familial dysfunction will knock Julia Mancuso off form. SFGate.com (Hearst Communications Inc.).
12. Racy! Olympic skier launches lingerie line. New York: Associated Press. 11 лютого 2010. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 11 лютого 2010.
13. Longmore, Andrew (11 лютого 2007). Schuss in boots: All eyes will be on America’s pin-up of the slopes, nicknamed Princess, as she goes for gold today in Åre, Sweden. London: The Sunday Times (UK). Процитовано 24 березня 2007.
14. Lange introduces "new" Lange Girl concept; names Mancuso first Lange Girl Athlete. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 23 березня 2007.
    Ski Racing Short Films BONUS: Julia Mancuso: Lange Girl. Архів оригіналу за 3 квітня 2007. Процитовано 23 березня 2007.
15. Ski Racing.com – Mancuso joins Marker Volkl Team – 2010-05-04
16. Visa Go World Julia Mancuso. The Inspiration Room. 13 лютого 2010. Процитовано 17 лютого 2010.
17. Layden, Tim (13 лютого 2006). Skiing is believing. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 18 лютого 2010.