Джумагулов Апас Джумагулович

Апас Джумагулович Джумагулов (кирг. Апас Жумагулович Жумагулов; нар. 19 вересня 1934, село Арашан, тепер Аламудунського району Чуйської області, Киргизстан) киргизький радянський науковець, партійний діяч, політик, дипломат і бізнесмен, голова Ради міністрів Киргизької РСР у 1986-1991 роках, 3-й прем'єр-міністр Киргизстану. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Депутат Верховної ради Киргизької РСР. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Депутат Жогорку Кенеш. Доктор геологічних наук.

Джумагулов Апас Джумагулович
кирг. Апас Жумагулович Жумагулов
Прапор
11-й Голова Ради міністрів Киргизької РСР
20 травня 1986  21 січня 1991 року
Попередник: Арстанбек Дуйшеєв
Наступник: Насирдін Ісанов
Прапор
3-й Прем'єр-міністр Киргизстану
14 грудня 1993  14 березня 1998 року
Попередник: Алмамбет Матубраїмов
Наступник: Кубаничбек Жумалієв
 
Народження: 19 вересня 1934(1934-09-19) (87 років)
Арашанd, Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР
Країна: Киргизстан і СРСР
Освіта: Російський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкінаd (1958)
Ступінь: доктор геолого-мінералогічних наук
Партія: КПРС
Нагороди:

Життєпис

Народився в родині службовця.

1958 року закінчив Московський інститут нафтохімічної й газової промисловості імені І. М. Губкіна за спеціальністю гірничий інженер-геолог. Там же закінчив аспірантуру й захистив кандидатську дисертацію в 1968 році. 1981 року закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 19581959 роках працював лаборантом, старшим лаборантом комплексної Південної геологічної експедиції АН СРСР у Москві. Від 1959 до 1960 року був старшим геологом нафтопромислу Чангар-Таш управління «Киргизнафта». У 1960—1962 роках — завідувач центральної науково-дослідної лабораторії, головний геолог контори буріння управління «Киргизнафта».

Член КПРС з 1962 року.

У 1962—1973 — головний інженер нафтопромислового управління «Киргизнафта».

У 1973—1979 роках — завідувач промислово-транспортного відділу ЦК КП Киргизії.

26 лютого 1979 — 13 грудня 1985 року — секретар ЦК КП Киргизії.

27 червня 1985— 28 червня 1986 роках — 1-й секретар Іссик-Кульського обласного комітету КП Киргизії.

20 травня 1986 — 21 січня 1991 року — голова Ради міністрів Киргизької РСР.

Після здобуття Киргизстаном незалежності залишився на державній службі:

Окрім того був головою Фонду милосердя, інновації й подолання бідності (1997-2005), головою ради директорів компанії «Постнофф и К», Москва (2003—2005), головою ради директорів «Азия Цемент», керівником проекту з будівництва цементного заводу в Пензенській області (2007—2016). Від 2007 до 2017 року очолював раду директорів Кара-Балтийського гірничо-рудного комбінату. Від 2016 року — керівник проекту з будівництва цементного заводу в Кемінському районі Чуйської області.

Академік Міжнародної інженерної академії, Інженерної академії Киргизстану, дійсний іноземний член Російської академії природничих наук, член Академії педагогічних і соціальних наук Росії. Почесний професор Державного педагогічного університету імені Арабаєва. Член Ост-Академії (Брухзаль, Німеччина).

Нагороди і звання

  • орден «Манас» I ст. (Киргизстан) (1.04.1998)
  • два ордени Трудового Червоного Прапора
  • орден «Знак Пошани»
  • орден Дружби (Російська Федерація) (20.09.2007)
  • Великий хрест 1-го ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Німеччина)
  • медалі
  • Лауреат Державної премії Киргизької Республіки з науки і техніки
  • Заслужений працівник промисловості Киргизької Республіки
  • Почесний громадянин міста Нарин
  • Почесний громадянин села Чайок
  • Почесний громадянин міста Кочкор-Ата

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.