Джуржівка

село Джуржівка
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район/міськрада	Кам'янець-Подільський район
Громада	Новоушицька селищна громада
Основні дані
Засноване	1561
Населення	110 (станом на 01.01.2010)
Площа	1,513 км²
Густота населення	126,9 осіб/км²
Поштовий індекс	32610
Телефонний код	+380 3847
Географічні дані
Географічні координати	48°55′53″ пн. ш. 27°05′56″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	171 м
Водойми	річка Ушиця
Відстань до; обласного центру	98 км
Відстань до; районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Дунаївці
Відстань до; залізничної станції	69 км
Місцева влада
Адреса ради	32610, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Глібів
Карта
	Джуржівка
	Джуржівка
Мапа

Джу́ржівка (інші назви Журжівка, Джурджівка) — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району[1]. Населення становить 110 осіб (зі 145 дворів).

Символіка

Герб

Щит понижено перетятий лазуровою хвилястою балкою на зелене й лазурове поле. Хвиляста лазурова база – символ річки Ушиця, що протікає через село. У верхній частині, на зеленому полі, розміщена восьмипроменева зірка золотого кольору, що символізує одну релігійну громаду села.

Прапор

Прямокутне полотнище складається з двох частин. Верхня половина прапора зеленого кольору в центрі восьмипроменева зірка золотого кольору, що символізує одну релігійну громаду села. Нижня половина прапора блакитного кольору, символ річки Ушиця, що протікає через село.

Загальні відомості

Село лежить в яру, яким протікає річка Ушиця. Своїми західними кордонами поселення межує із Дунаєвецьким районом області, на сході примикає до Миржіївкаи.

Маємо відомості, що на початок ХХ ст. Джуржівка переживала період піднесення. Тут функціонувала церковно-приходська школа, винокуренний завод, фосфоритові шахти, паровий млин (нині будівля млина вважається пам'яткою архітектури). Дана місцина — одне з найкращих подільских родовищ фосфоритів, число яких, за наближеними обрахунками тих років, перебільшувало 1000000 пудів.

Часи Голодомору на селі

За даними офіційних джерел (тогочасноих ЗАГСів, які хоч і не завжди реєстрували правдиву кількість померлих, саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла голодною смертю[2]) в селі в 1932–1933 роках загинуло близько 13 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 7 осіб. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932–1933 років, складених Федірківською сільською радою згідно даних місцевого РАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями стає майже неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, у силу різних обставин[3] Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.[4]

Забирали останню зернину.
Виганяли із хати вночі, —
Як сльозою, садок і хатину
Обливали журбою сичі.
І душа досі ниє і плаче, —
Бо була це і дійсність, і яв...
(Михайло Пронченко)

Білик Левант Захарович, новонародж., укр., утриманець, 06.10.1933 р.;
Волоховець Пилип Омелянович, 15р., укр., член колгоспу, 13.08.1933 р.;
Глуховецька Дарина Тодорівна, 74р., укр., утриманець, 31.01.1933 р.;
Диркалюк Іван Кирилович, 56р., укр., член колгоспу, 10.02.1933 р.;
Калиновська Олена Миколаївна, 1р., укр., утриманець, 03.08.1933 р.;
Крайчак Микола Гаврилович, новонародж., укр., утриманець, 30.03.1933 р.;
Садова Надія Іванівна, новонародж., укр., утриманець, 05.09.1933 р.;
Стадницький Фризонт Ксенофонтійович, 42р., укр., член колгоспу, 17.04.1933 р.;
Тостанівська Ольга Миколаївна, новонародж., укр., утриманець, 03.08.1933 р.

Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку[5] тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений[6] Наразі, згідно попередніх списків уже можна дійти висновків: що серед померлих селян більшість були селянами-односібниками, які не працювали в артілі чи колгоспі, і це є підтвердженням навмисних дій тодішньої влади — на знищення українського незалежного селянства.

Посилання

Żurżówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 869. (пол.)
Погода в селі Джуржівка

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.
http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).
http://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc Поіменний список жертв Голодомору 1932–1933 років в розрізі сільських рад і населених пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області
http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.
http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).

Одне з найкращих родовищ подільских фосфоритів, число яких, по наближеному обчисленню, перебільшує тут 1000000 пд.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] ttp://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.

[3] ttp://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).

[4] ttp://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc Поіменний список жертв Голодомору 1932–1933 років в розрізі сільських рад і населених пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області

[5] ttp://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.

[6] ttp://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).