Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант
Дзвінкий губно-м'якопіднебінний (лабіо-велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких природних мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — w, а відповідний символ X-SAMPA — w. Цей приголосний є напівголосним відповідником голосного [u].
w | |
---|---|
u̯ | |
Номер МФА | 170 |
Кодування | |
HTML (decimal) |
w |
Юнікод (hex) | U+0077 |
X-SAMPA |
w |
Кіршенбаум |
w |
Брайль | Шаблон:Braille cell/core |
Compressed labio-velar approximant | |
---|---|
ɰᵝ | |
wᵝ |
В українській мові цей звук передається літерою в (наприкінці слова і перед приголосними). У правописі «Русалки Дністрової» для його позначення використовували ў.
Властивості
Властивості дзвінкого губно-м'якопіднебінного апроксиманта:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
- Місце творення — огубленне м'якопіднебінне, тобто задня спинка язика підіймається до м'якого піднебіння, а губи заокруглюються. У деяких мовах, звуки яких зазвичай транскрибуються символом [w] губи просто зближаються одна до одної, або принаймні не округлюються.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Абхазька | ауаҩы | [awaˈɥə] | 'людина' | Див. Абхазька фонетика | |
Англійська | weep | [wiːp] | 'плакати' | Див. Англійська фонетика | |
Білоруська | воўк | [vɔwk] | 'вовк' | Див. Білоруська фонетика | |
Есперанто | aŭto | ['awto] | 'автівка' | Див. Фонетика есперанто | |
Українська | любов | [lʲubɔw] | 'любов' | Див. Українська фонетика | |
Французька[1] | oui | [wi] | 'так' | Див. Французька фонетика | |
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.