Дзета (фільм)

У одній неназваній середземноморській державі, напередодні виборів, проходить запекла боротьба між консервативним урядом, який спирається на реакційні сили, та лівою опозицією. У великому місті країни готується мітинг. Із столиці прилітає популярний опозиційний лідер (Ів Монтан), депутат, лікар, колишній олімпійський чемпіон, глава ліберальної організації «Друзі світу». Ходять чутки, що його збираються убити, але ніхто особливо не турбується. В останню мить директор залу, де все було заплановано, передумує і з'їдає договір про оренду, в іншій установі несподівано розкриваються порушення протипожежних норм і так далі — влада пропонує мітингувальникам втиснутися в крихітний зал, тим доводиться погодитися. На довколишній площі скупчуються демонстранти; туди ж стягнута поліція, там же проходить альтернативна маніфестація міцних патріотично налаштованихих чоловіків. Коли опозиційний лідер виходить на площу, із-за кордону раптом виїжджає триколісна вантажівка та проноситься повз нього.

Політик, який отримав удар палицею по голові, потрапляє до лікарні з крововиливом у мозок і незабаром помирає. Поліція оголошує вбивство нещасним випадком. За розслідування цього резонансного злочину береться принциповий молодий слідчий суддя (Жан-Луї Трентіньян), не схильний приховувати виявлені зв'язки. Він крок за кроком отримує докази змови, в якій беруть участь як поліція, так і вищі ешелони влади. Правляча верхівка оголошує воєнний стан в країні і вводить заборону на дію опозиції.

Роман і фільм зображували реальні події, що мали місце в Греції в 1960-х роках. 22 травня 1963 року на антивоєнному мітингу в місті Фессалоніки двома ультраправими екстремістами, що проїздили на триколісному транспорті, був смертельно поранений депутат від Єдиної демократичної лівої партії Григорис Ламбракіс, який помер у шпиталі через п'ять днів. Ламбракіс, лікар, який здобув ще напередодні війни популярність як чемпіон з легкої атлетики, був серед популярних політиків країни.

Опозиція підозрювала, що за вбивством Ламбракіса стоять уряд прем'єр-міністра Костянтина Караманліса та його Національний радикальний союз. Зв'язок між украй між правим, що чинили замах і поліцією був доведений в ході розслідування, яке, незважаючи на тиск з боку влади, провів слідчий Христос Сардзетакіс, який згодом став президентом Греції. Похорони Ламбракіса переросли в півмільонну демонстрацію протесту проти політики правого уряду та дій Королівського суду, що покривав убивць. Грецькі міста покривалися графіті з присвяченими Ламбракісу написами з літерою «Ζ» (дзета, що розшифровувалася як грец. Ζει — «(він) живий»).

Хоча в результаті цих подій уряд пішов у відставку, 21 квітня 1967 року група ультраправих офіцерів, відомих як «Чорні полковники», встановила в Греції фашистський режим.

Титри наприкінці фільму перераховують список того, що або хто були заборонені військовою хунтою «Чорних полковників»: довге волосся у чоловіків, міні-спідниці, Софокл, Лев Толстой, Евріпід, розбивання склянок після тостів, страйки робітників, Арістофан, Ежен Йонеско, Жан-Поль Сартр, Антон Чехов, Гарольд Пінтер, Едвард Олбі, Андре Бретон, Лев Троцький, свобода преси, соціологія, Марк Твен, Семюел Беккет, Федір Достоєвський, сиртакі, сучасний музика, новітній математика і буква грецький алфавіт «Z» (дзета), означає «він живий!».

Z
саундтрек
Композитор	Мікіс Теодоракіс
Дата випуску	1969
Жанр	джаз, рок
Лейбл	CBS Records International

Музику до фільму написав друг і товариш убитого депутата Ламбракіса Мікіс Теодоракіс, таємно переславши її з Греції. Теодоракіс також став жертвою політичних репресій авторитарного режиму. Крім того, у фільмі звучить мелодія «Psyché Rock» композитора електронної музики П'єра Анрі.

• Дзета на сайті IMDb (англ.) (станом на 16.01.2018)