Дзигунський Михайло Якович

Михайло Якович Дзигунський (15 травня 1921, Цибулів — 7 травня 1944, Сапун-гора) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир взводу 1372-го стрілецького полку (417-та стрілецька дивізія, 51-а армія, 4-й Український фронт), лейтенант.

Михайло Якович Дзигунський
Народження 15 травня 1921(1921-05-15)
Цибулів
Смерть 7 травня 1944(1944-05-07) (22 роки)
Сапун-гора
Поховання Севастополь
Країна  СРСР
Роки служби 19401944
Партія КПРС
Звання  Лейтенант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
 Дзигунський Михайло Якович у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 травня 1921 року в селі Цибулів (нині селище міського типу Уманського району Черкаської області), в родині селянина. Українець. Освіта неповна середня. Працював на Цибулівському цукровому заводі.

У Червоній Армії з квітня 1940 року. Учасник радянсько-німецької війни із червня 1941 року. Закінчив курси молодших лейтенантів в 1942 році. Член ВКП (б) з 1943 року.

При штурмі Сапун-гори під Севастополем 7 травня 1944 року лейтенант Дзигунський зі взводом першим увірвався в траншеї. Особисто в рукопашному бою і гранатами знищив двадцять гітлерівців. Взвод опанував трьома дотами. Коли вогонь ворожого кулемета перешкодив наступу підрозділу, вирішив самотужки підповзти до амбразури. Отримавши поранення у праве плече все одно продовжував повзти далі на лівому боці, спираючись на лікоть лівої руки. Коли до доту залишалось 1.5-2 метри лейтенант Дзигунський звівся на коліна біля самої амбразури і вона опинилася в рівень з його очима. Він рвонувся вперед і вкинув гранату всередину доту. Це сталось одночасно: тоді, коли кулемет вистрілив йому в груди, у доті вибухнула граната. Внизу бійці ще декілька хвилин вичікували - вважали, що ворожий кулеметник просто хоче підпустити їх ближче, поки не пішли в атаку і не виявили тіло лейтенанта Михайла Дзигунського з простреленим правим плечем і наскрізними трьома ранами в грудях і підірваний дот. Могила Героя знаходиться в Севастополі, в селищі Дергачі, на Меморіальному братському кладовищі радянських воїнів.

Нагороди

27 серпня 1943 року нагороджений Медаллю «За Відвагу».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, лейтенанту Дзигунському Михайлу Яковичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Пам'ять

Подвиг Михайла Дзигунського відображений у діорамі «Штурм Сапун-гори» у Севастополі. Його ім'ям названо вулиці у Севастополі і Цибулеві. Його навічно зараховано в списки однієї з військових частин. 30 жовтня 1987 року на території Цибулівської школи Михайлу Дзигунському було відкрито пам'ятник.

Галерея

Література

  • Помста Сапун-гори: повісті та оповідання / Дмитро Ткач – Київ: Радянський письменник, 1987 – стор. 258-262;
  • Герои боёв за Крым. — Сімферополь: Таврія, 1972;
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.