Дидня

Історія

У 1361 р. король Казимир III Великий надав село Балям.

У документах 1491, 1497 і 1511 років підтверджується існування церкви. Однак західне Надсяння внаслідок примусового закриття церков зазнало латинізації та полонізації.

За даними графа Мавриція Дідушицького, село було дідичним володінням львівського латинського архиєпископа Вацлава Героніма Сераковського, яке після його смерті успадкував брат покійного Роман.[2]

Після півтисячоліття латинізації та полонізації до 1947 р. рештки українського населення в селі зберігали вірність греко-католицькій церкві і продовжували належати до парафії Іздебки Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р. Село входило до Березівського повіту Львівського воєводства.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 751 147 521 83
Жінки 769 167 456 146
Разом 1520 314 977 229

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дидня

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Maurycy Dzieduszycki. Żywot Wacława Hieronima Sierakowskiego, arcybiskupa lwowskiego. — Kraków, 1868. — S. 300. (пол.)
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.