Динамо (Рига, 1946–1995)

Хокейні традиції в Латвії починаються на початку XX століття. Саме в Ризі в 1908 році відбувся перший матч з «канадського хокею» на території Російської імперії між місцевими командами «Уніон» та Стрілецького парку[1]. У сезоні 1930/1931 року було проведено перший чемпіонат Латвії з хокею з шайбою, в якому взяли участь п'ять клубів, у тому числі ризькі «Юніон», «Вандерер» і «Юніверсітатес Спорт». Дев'ять разів ризькі клуби ставали найсильнішими в країні.

У 1946 році для участі в першому чемпіонаті СРСР з хокею з шайбою була утворена команда майстрів «Динамо» (Рига). У першому чемпіонаті СРСР рижани посіли четверте місце. В наступному сезоні «Динамо» знову зупинився за крок від призової трійки. У наступних дев'яти чемпіонатах ризький клуб змінив свою назву на «Даугава», займав місця в середині турнірної таблиці. За підсумками сезону 1958 року рижани посіли останнє місце і сезон 1958/1959 провели у другій групі класу «А». Наступні три сезони «Даугава» знаходилася в нижній частині таблиці найсильнішої радянської хокейної ліги, поки за підсумками сезону 1962/1963 не покинули її. З 1963 по 1973 роки ризький клуб грав у другому за значущістю дивізіоні СРСР (у сезоні 1969/70 — в третьому). У 1960-ті роки в клубі за 10 років змінилося 10 тренерів, в тому числі в сезоні 1967/1968 років команду очолював чеський тренер Станіслав Мотл[2].

У 1968 році «Динамо» очолив початківець тренер Віктор Тихонов. Він став головним тренером ризького клубу після того, як сім років працював асистентом головного тренера в московському «Динамо». Під керівництвом В. Тихонова «Динамо» в 1973 році повернувся до класу найсильніших, а в сезоні 1976/1977 досяг четвертого місця в чемпіонаті СРСР. Після чого Тихонов отримав пропозицію очолити московський ЦСКА.

У сезоні 1987/1988 років ризький клуб під керівництвом Володимира Юрзінова домігся найвищого досягнення у своїй історії, ставши срібними призерами чемпіонату СРСР, поступившись лише безумовному лідеру радянського хокею ЦСКА у фінальній серії плей-офф.

Після розпаду СРСР ризький клуб під назвою «Рига» взяв участь у чемпіонаті СНД. Під назвою «Пардаугава» брав участь у трьох розіграшах Міжнаціональної хокейної ліги, причому в 1993 і 1994 роках виходив до плей-офф.

Ризький хокейний клуб припинив своє існування в 1995 році.

Клуб неодноразово змінював назви, проте найдовше носив назву «Динамо», під якою домігся найбільших успіхів у своїй історії. У 1946—1949 роках клуб носив назву «Динамо».

У 1949—1958 і з 1960—1963 роках команда виступала під назвою «Даугава», в 1958—1960 був відомий як «РВЗ» і «Вагонобудівник», в 1963—1991 — знову «Динамо».

В період з 1991 по 1995 роки клуб носив кілька назв — ХК «Рига», «Рига Старс» і «Пардаугава».

• Срібний призер чемпіонату СРСР (1988).
• Четверте місце у чемпіонатах СРСР (1947, 1948, 1977 і 1990).
• Півфіналіст Кубка СРСР (1977, 1979).

Найсильнішими гравцями команди у 40-ві і на початку 50-х років були:

• воротар — Харій Меллупс, Херберт Сіліньш, Імантс Спундіньш;
• захисники — Харій Вітоліньш, Роберт Пакаліс, Роберт Шульманіс;
• нападники — Едгар Клавс, Вольдемар Шульманіс, Елмар Бауріс, Альфонс Егерс, Георг Страупе, Лаймонс Зілпаушс, Мартіньш Петерсонс, Карліс Роніс, Лев Огерчук.

Харійс Меллупс брав участь у матчах з ЛТЦ у 1948. У складі збірної СРСР на чемпіонатах світу і зимових Олімпійських іграх грали воротарі Артур Ірбе і Віталій Самойлов, нападник Хельмут Балдеріс (найрезультативніший у команді у чемпіонатах СРСР). Віктор Хатулєв — перший з хокеїстів СРСР, який був обраний на драфті Національної хокейної ліги.

В списках найкращих хокеїстів країни були:

• воротарі — Віктор Афонін, Михайло Васильонок, Володимир Бистров, Віталій Самойлов;
• захисник — В'ячеслав Назаров;
• нападники — Хельмут Балдеріс, Олексій Фроліков, Анатолій Ємельяненко і Анатолій Антипов.

Найбільше ігор у вищій лізі СРСР провели:

1. Володимир Дурдін — 590
2. Андрій Матицин — 438
3. Володимир Лубкін — 414
4. Сергій Скосирєв — 411
5. В'ячеслав Назаров — 401
6. Михайло Шостак — 399
7. Євген Семеряк — 389
8. Олексій Фроликов — 370
9. Михайло Васильонок — 350
10. Михайло Абалмасов — 355
11. Гельмут Балдеріс — 343
12. Костянтин Григор'єв — 342
13. Олександр Белявський — 339
14. Олег Знарок — 339
15. Леонід Береснєв — 329
16. Харальд Васильєв — 322
17. Дмитро Зинов'єв — 304

Матчі проти клубів НХЛ:[3]

Статистика виступів у вищій лізі СРСР:

Сезон	І	В	Н	П	ЗШ	ПШ	О	Місце	Кращий бомбардир
1946-47	6	4	1	1	22	11	9	4	Роберт Шульманіс — 7
1947-48	18	11	2	5	81	48	24	4	Роберт Шульманіс — 24
1948-49	18	8	3	7	55	53	19	6	Вольдемар Шульманіс — 13
1949-50	22	10	3	9	84	74	23	6	Альфонс Егерс — 23
1950-51	10	2	2	6	30	42	6	10	Вольдемар Шульманіс — 7
1951-52	16	4	1	11	43	60	9	5	Елмарс Бауріс — 17
1952-53	5	1	1	3	13	16	3		Елмар Бауріс — 5
1953-54	16	5	1	10	50	90	11	6	Елмар Бауріс — 14
1954-55	18	6	4	8	42	57	16	5	Елмар Бауріс, Лев Огерчук — 8
1955-56	28	14	2	12	99	100	30	6	Лев Огерчук, Мікеліс Фірсов — 15
1956-57	30	8	5	17	67	80	21	12	Вольдемар Шульманіс — 12
1957-58	34	5	1	28	75	179	11	16 (↓)	Борис Севастьянов — 14
1959-60	29	1	1	27	51	200	3	18	Мікеліс Фірсов — 7
1960-61	34	2	4	28	76	181	8	19	Юрій Бистров — 11
1961-62	38	12	4	22	112	163	28	15	Гунар Крастіньш — 16
1962-63	37	11	2	24	108	172	24	17 (↓)	Гунар Крастіньш — 17
1973-74	32	13	2	17	120	130	28	6	Борис Пономарьов — 22 (9+13)
1974-75	36	15	9	12	152	143	39	5	Гельмут Балдеріс — 48 (34+14)
1975-76	36	16	5	15	122	118	37	6	Гельмут Балдеріс — 45 (31+14)
1976-77	36	17	7	12	133	126	41	4	Гельмут Балдеріс — 63 (40+23)
1977-78	36	13	8	15	118	135	34	6	Петро Воробйов — 31 (15+16)
1978–79	44	19	7	18	150	132	45	6	Михайло Абалмасов — 26 (15+11)
1979–80	44	16	4	24	134	162	36	8	Віктор Доброхотов — 27 (13+14)
1980–81	49	22	6	21	163	157	50	5	Гельмут Балдеріс — 50 (26+24)
1981–82	56	17	6	33	202	234	40	8	Гельмут Балдеріс — 63 (39+24)
1982–83	56	27	5	24	240	212	59	5	Гельмут Балдеріс — 63 (32+31)
1983–84	44	17	8	19	146	172	42	8	Гельмут Балдеріс — 39 (24+15)
1984–85	52	18	9	25	170	196	45	7	Гельмут Балдеріс — 51 (31+20)
1985–86	40	19	6	15	138	128	44	5	Олександр Белявський — 24 (14+10)
1986–87	40	14	5	21	117	132	33	7	Олег Знарок — 25 (13+12)
1987–88	51	24	7	20	172	162	55		Олексій Фроліков — 39 (24+15)
1988–89	44	18	6	20	115	131	42	6	Олександр Белявський — 34 (19+15)
1989–90	48	26	7	15	148	117	59	5	Олег Знарок — 42 (15+27)
1990–91	46	25	5	16	187	138	55	5	Олег Знарок — 51 (24+27)
1991-92	30	10	0	10	94	127	20	14	Ілмарс Толманс — 25 (12+13)

Статистика виступів у Міжнаціональній хокейній лізі:

• Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

• П'ять плюс один. Радянська епоха — «Динамо» Рига
• Таємниці радянського хокею. Ризький період Віктора Тихонова
• Історія «Динамо» Рига
• Згадуючи історію ризького «Динамо», пишемо нову