Динка (мова)

Ди́нка (самоназва Thuɔŋjäŋ, Thuɔŋ ee Jieng чи просто Jieng) макромова[1], якою розмовляють представники народу динка в Південному Судані. Належить до ніло-сахарської макросімʼї, кір-аббайської сім'ї. До складу цієї макромови входять такі мови: північно-східна динка (штати Джонглей і Верхній Ніл)[3], північно-західна динка (штат Ель-Вахда (Юніті))[4], південно-центральна динка (штат Озерний)[5], південно-східна динка (штат Джонглей)[6], південно-західна дінка (штати Північний Бахр-ель-Газаль, Вараб, Західний Бахр-ель-Газаль)[7]. В Південному Судані вивчається в початкових школах[3][5][6][7].

Динка
Thuɔŋjäŋ
Поширення мови динка в Південному Судані.
Поширена в  Південний Судан
Регіон Східна Африка
Носії 1 365 900[1]
Писемність латиниця, арабське письмо
Офіційний статус
Офіційна Південний Судан[2]
Коди мови
ISO 639-2 din
ISO 639-3

din (макромова)

  • dip (північно-східна динка)
  • diw (північно-західна динка)
  • dib (південно-центральна динка)
  • dks (південно-східна динка)
  • dik (південно-західна динка)

Писемність

Мова динка користується латинською абеткою та арабським письмом.

Латинське письмо[8][9]

Перші спроби запису мови динка були здійснені італійськими та німецькими християнськими місіонерами у 1860-их роках. Було оприлюднено граматики, словники та інші тексти цією мовою. Впродовж 1928—1950 років місіонери розробляли орфографії для динка, а також займалися перекладом Біблії та розробкою навчальних матеріалів. Стандартизована латинська абетка була прийнята на мовній конференції в селищі Реджаф (зараз Південний Судан) у 1928 році[10].

A aÄ äB bC cD dDh dhE eË ëƐ ɛƐ̈ ɛ̈G g
/a//a̤//b//c//d//d̪//e//e̤//ɛ//ɛ̤//g/
Ɣ ɣI iÏ ïJ jK kL lM mN nNh nhNy nyŊ ŋ
/ɦ//i//i̤//ɟ//k//l//m//n//n̪//ɲ//ŋ/
O oÖ öƆ ɔƆ̈ ɔ̈P pR rT tTh thU uW wY y
/o//o̤//ɔ//ɔ̤//p//ɾ/,
/r/
/t//t̪//ṳ//w//j/
  • Букви ä, ë, ɛ̈, ö, ɔ̈, u позначають придихові голосні.
  • Звуки [w] та [j] в кінці слів передаються буквами u та i відповідно.
  • Довгі голосні позначаються двома буквами для голосних: aa, ëë, ïï, ii, öö, ɛ̈ɛ̈, uu, oo, ɛɛ, ää, ee, ɔɔ, ɔ̈ɔ̈.
  • Дифтонги передаються написанням двох (або трьох — коли у складі дифтонга є довгий голосний) букв для голосних: , iɛɛ, iɛ̈, iɛ̈ɛ̈, , uɔɔ, uɔ̈, uɔ̈ɔ̈.
  • Тони на письмі не позначаються (в мові динка їх чотири: високий, низький, спадаючий, зростаючий)[11].

Арабське письмо

В часи, коли Південний Судан і Судан становили єдину державу, розроблялась арабська абетка для мови динка та інших місцевих мов. Вибір саме арабської графіки пояснювався тим, що це сприятиме єдності держави, оскільки державною мовою була арабська. З метою розробки нового алфавіту було створено групу, яку очолив Халіл М. Асакір, — лінгвіст з Каїрського університету. Ця група працювала в суданських провінціях Бахр ель-Газаль та Екваторія, і в 1960 році випустила книги мовами динка, занде, барі, мору, латука, написані арабським письмом. В той же час у провінції Верхній Ніл розробкою арабського письма для мов шіллук, ачолі та ануак займався лінгвіст Гарві Гукстра (Harvey Hoekstra). У 1960-их роках суданська група на чолі з Юсіфом аль-Халіфа Абу-Бакром, та Гарві Гукстра прийняли рішення про використання стандартизованого арабського письма для мов півдня Судану[10]. Розробкою арабської азбуки для мови дінка займається також Ісламська організація з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ/ISESCO)[12]. Розробка відбувалась в Хартумі в Міжнародному університеті Африки. В ній брав участь Юсіф аль-Халіфа Абу-Бакр, який ще у 1960-их роках створював арабський алфавіт для мов півдня Судану[13].

Примітки

  1. Dinka. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  2. The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan, 2011. Government of South Sudan.
  3. Dinka, Northeastern. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  4. Dinka, Northwestern. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  5. Dinka, South Central. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  6. Dinka, Southeastern. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  7. Dinka, Southwestern. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  8. Hélène Fatima Idris. «Modern developments in the Dinka language». Ст. 51—52.
  9. Russell Norton. «Metrical stress in Dinka». Ст. 1.
  10. Hélène Fatima Idris. «Modern developments in the Dinka language». Ст. 19—21.
  11. Bert Remijsen. «Tone systems of Dinka dialects». Слайд 7.
  12. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 23.
  13. Barbara Casciarri, Munzoul A. M. Assal, François Ireton. «Multidimensional change in Sudan (1989—2011): reshaping livelihoods, conflicts and identities». Ст. 271.

Література

  • Andersen T. (1987). «The phonemic system of Agar Dinka». Journal of African Languages and Linguistics 9, 1–27.
  • Andersen T. (1990). «Vowel length in Western Nilotic languages». Acta Linguistica Hafniensia 22, 5–26.
  • Andersen T. (1991). «Subject and topic in Dinka». Studies in Language 15, 265—294.
  • Andersen T. (1993). «Vowel quality alternation in Dinka verb inflection». Phonology 10, 1–42.
  • Beltrame, G. (1870). Grammatica della lingua denka. Firenze: G. Civelli.
  • Deng, Makwei Mabioor (2010). Piööcku Thuoŋjäŋ: The Elementary Modern Standard Dinka (Multilingual Edition), Xlibris, ISBN 1-4500-5240-1.
  • Malou, Job. (1988) Dinka Vowel System. Summer Institute of Linguistics and the University of Texas at Arlington Publications in Linguistics. ISBN 0-88312-008-9.
  • Mitterrutzner, J. C. (1866). Die Dinka-Sprache in Central-Afrika; Kurze Grammatik, Text und Worterbuch. Brixen: A. Weger.
  • Nebel, A. (1979). Dinka–English, English–Dinka dictionary. 2nd. ed. Editrice Missionaria Italiana, Bologna.
  • Nebel, A. (1948). Dinka Grammar (Rek-Malual dialect) with texts and vocabulary. Instituto Missioni Africane, Verona.
  • Trudinger. R. (1942–44). English-Dinka Dictionary. Sudan Interior Mission
  • Turhan, S. and S. Hagin. (2005) Milet Picture Dictionary English-Dinka. (at WorldLanguage.com).

Додаткові джерела і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.