Дирміт Ґулія
Дирміт Ясиф-іпа Ґулія (абх. Дырмит Иасыф-иҧа Гәлиа або Гач Урыс-иҧа Гәлиа, рос. Дми́трий Ио́сифович Гу́лиа) (*21 (9) лютого 1874, село Уарча Ґумістинського дистрикту, нині Гульрипський район, — †7 квітня 1960, село Аґудзера, Абхазька АРСР) — абхазький письменник, народний поет Абхазії (1937). Засновник абхазької письмової літератури.
Дирміт Ґулія | |
---|---|
Народився |
21 лютого 1874[1] Varchad, Російська імперія |
Помер |
7 квітня 1960[2][1] (86 років) Agudserad, Грузинська РСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | письменник |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Життєпис
Народився у бідній селянській родині. При народження отримав ім'я Ґач, проте пізніше, після прийняття християнства змінив ім'я на Дмітрій. 1892 року разом із К. Мачаваріані уклав абхазьку абетку. 1921 року організував і очолив першу абхазьку театральну трупу. Був редактором першої абхазької газети «Аҧсны» («Абхазія»).
Зв'язок з Україною
Переклав кілька творів Тараса Шевченка, зокрема «Заповіт», «Кавказ», «Мені однаково, чи буду», «Не завидуй багатому». Автор вірша «Великий Тарас» (1941), статей «В сім'ї вольній, новій» (1938), «Сонячна Абхазія — поетові України» (1939) та ін., передмови до першого абхазького видання творів Т. Г. Шевченка 1939 р. Виступав з доповідями про життя і творчість українського поета. Похований в Сухумі.
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Гулиа Дмитрий Иосифович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Бгажба Х. и Зелинский К. Дмитрий Гулиа. Критико-биографический очерк. — Сухуми, 1965.
- Гулиа Г. Д., Дмитрий Гулиа. Повесть о моем отце. — М., 1963.
- Гулиа Д. И. История Абхазии. Этнография на сайте «Руниверс»