Абхази
Абха́зи (самоназва — аҧсуа — «люди душі», «віруючі люди») — народ, основне населення Абхазії, у складі Грузії, живуть також в грузинській республіці Аджарії. Частина абхазів живе в Туреччині, Росії, Україні та деяких арабських країнах.
| Абхази | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 300 000 |
| Ареал |
Абхазія 122 069  Туреччина 100 000  Росія 11 249  Україна 1 500 |
| Близькі до: |
адигейці абазини |
| Мова | абхазька |
| Релігія |
християнство іслам |
Мова
Абхази розмовляють абхазькою мовою, яка належить до абхазо-адизької групи кавказьких мов.
Релігія
За релігійними поглядами віруючі абхази — християни, але частина — мусульмани-суніти.
Субетноси
Абхази відносяться до балкано-кавказької підраси європеоїдної раси. Виділяються субетнічні групи:
- абжуйці
- аїбга
- ахчипси
- бзибці
- члоуці
- джгердинці
- гумці
- псхувці
- садзи
- самурзаканці
- цабальці
- дальці
- цвиджі
- абхазькі негри
Історія
Предки абхазів — стародавні поселенці чорноморського узбережжя абазги, згадуються в ассирійських джерелах XI ст. до н.е. під назвою абешла. Античним авторам I-II ст. вони відомі як абазги та апсили. В цілому як народ, абхази склалися до VIII ст. У другій половині XIX ст. частина переселилась до Османської імперії.
Основне заняття
Абхази займаються землеробством, бджільництвом, мисливством, субтропічним садівництвом та відгінно-пасовиським гірським скотарством. Частина абхазів працює на фабриках, заводах, на Ткварчельських вугільних шахтах.
Традиції
Для традиційної соціальної організації характерні велика патріархальна родина, види фіктивного споріднення. Система споріднення арабського типу.