Дисклінація
Дискліна́ція — дефект, що простягається вздовж певної лінії в середовищі, упорядкованому за орієнтацією чи напрямком окремих складових[1].
Це дефект у молекулярному орієнтаційному порядку на противагу до дислокації, яка є дефектом у молекулярному позиційному порядкові.
Застосування
- Теорія дисклінацій пояснює пентагональну псевдосиметрію в деяких кристалітів[2].
- Використання дисклінацій може бути корисне при описі роботи елементів біологічних структур[3].
Див. також
Примітки
- M. Murayama, J. M. Howe, H. Hidaka, S. Takaki. Atomic-Level Observation of Disclination Dipoles in Mechanically Milled, Nanocrystalline Fe. Science 29 (2002) 2433. DOI:10.1126/science.1067430
- Nobara A., Imura T. {{{Заголовок}}}.
- Harris W.F., Scriven L.E. Function of dislocation in cell walls and membranes // Nature. — 1970. — Vol. 228, № 5274. — С. 827—829.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- MIT news. Massachusetts Institute of Technology
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.