Дитюк Іван Григорович
Іва́н Григо́рович Дитю́к (30 січня 1920 — 23 січня 1982) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — старший розвідник батареї 156-го гвардійського артилерійського полку 77-ї гвардійської стрілецької дивізії 69-ї армії, гвардії єфрейтор[1]. Повний кавалер ордена Слави.
Іван Григорович Дитюк | |
---|---|
Народження |
30 січня 1920 Мар'янівка, Тираспольський повіт, Новоросійська область, ЗСПР |
Смерть |
23 січня 1982 (61 рік) Тирасполь, Молдавська РСР, СРСР |
Національність | українець |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1940—1949 |
Звання | гвардії старшина |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився в селі Мар'янівка, нині Захарівського району Одеської області, в селянській родині. Українець. Після закінчення 6 класів школи працював у колгоспі.
До лав РСЧА призваний у 1940 році. Служив розвідником у 979-му (з березня 1943 року — 156-му гвардійському) артилерійському полку 173-ї (з березня 1943 року — 77-ї гвардійської) стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Сталінградському, Брянському, Центральному, Білоруському та 1-му Білоруському фронтах.
Після закінчення війни продовжив військову службу. Демобілізований у 1949 році.
Мешкав у місті Тирасполь (Молдавська РСР), працював на заводі арматурником. Похований на Дальньому кладовищі Тирасполя.
Нагороди
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Слави 1-го (31.05.1945), 2-го (08.10.1944) та 3-го (21.07.1944) ступенів і медалями.
Примітки
- Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.
Посилання
- Дитюк Іван Григорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).