Дитюк Іван Григорович

Іва́н Григо́рович Дитю́к (30 січня 1920 23 січня 1982) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — старший розвідник батареї 156-го гвардійського артилерійського полку 77-ї гвардійської стрілецької дивізії 69-ї армії, гвардії єфрейтор[1]. Повний кавалер ордена Слави.

Іван Григорович Дитюк
Народження 30 січня 1920(1920-01-30)
Мар'янівка, Тираспольський повіт, Новоросійська область, ЗСПР
Смерть 23 січня 1982(1982-01-23) (61 рік)
Тирасполь, Молдавська РСР, СРСР
Національність українець
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1940—1949
Звання гвардії старшина
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився в селі Мар'янівка, нині Захарівського району Одеської області, в селянській родині. Українець. Після закінчення 6 класів школи працював у колгоспі.

До лав РСЧА призваний у 1940 році. Служив розвідником у 979-му (з березня 1943 року — 156-му гвардійському) артилерійському полку 173-ї (з березня 1943 року — 77-ї гвардійської) стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Сталінградському, Брянському, Центральному, Білоруському та 1-му Білоруському фронтах.

Після закінчення війни продовжив військову службу. Демобілізований у 1949 році.

Мешкав у місті Тирасполь (Молдавська РСР), працював на заводі арматурником. Похований на Дальньому кладовищі Тирасполя.

Нагороди

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Слави 1-го (31.05.1945), 2-го (08.10.1944) та 3-го (21.07.1944) ступенів і медалями.

Примітки

  1. Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.