Дмитерко Ганна
Га́нна (Анна, Гандзя) Дмите́рко (по чоловікові Ра́тич; 9 лютого 1893, село Підберізці Львівського повіту, нині Пустомитівського району Львівської області — 3 квітня 1981, місто Едісон, штат Нью-Джерсі, США) — українська педагогиня, громадська та військова діячка. Десятник УСС, згодом УГА.
| Ганна Дмитерко | |
|---|---|
 Десятник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
9 лютого 1893 с. Підберізці, нині Пустомитівський район, Львівська область |
| Смерть |
3 квітня 1981 (88 років) м. Едісон, штат Нью-Джерсі,  США |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 ЗУНР |
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
Життєпис
Закінчила вчительську семінарію. Була активним членом довоєнних товариств «Пласт» і «Січові стрільці».
В Легіоні Українських січових стрільців перебувала від серпня 1914 року як сестра милосердя в стрілецькому шпиталі. Упродовж травня — вересня 1915 року служила в курені Григорія Коссака. Брала участь у боях під Лисовичами та над Стрипою. Згодом перебувала при інтендантурі в Коші, у 1918—1920 роках — при допоміжній службі в бригаді УСС.
Після Першої світової війни працювала вчителькою. Далі перебувала в еміграції в США, де вела педагогічну діяльність.
Була почесним членом Братства Українських Січових Стрільців, Спілки Бувших Вояків України, опікувалася «Пластом». Працювала в Союзі Українок Америки.
За два місяці до своєї смерті Ганна Дмитерко-Ратич зазначила:
Подвиг жінки-українки в долі нашого народу став історичною традицією. Вона бере початок ще від великої княгині Ольги. Впродовж століть жінка-українка зберігала в собі прагнення до волі, яке поєднувалося з почуттям високої гідності й відповідальності за щастя рідного народу.
Після смерті Ганни Дмитерко-Ратич одну з філій «Союзу Українок Америки» названо її іменем.
Олена Степанів писала:
Гандзя Дмитерко була взірцем для всіх жінок. Це була прекрасна дружина, ніжна мати. Добра і чуйна порадниця і невтомна трудівниця. Але найголовніше — вона залишилась українською патріоткою.
Сім'я
У бригаді УСС Ганна Дмитерко познайомилася з вістуном УСС Василем Ратичем. 1919 року вони вінчалися у церкві села Лісники (нині Бережанського району Тернопільської області).
У Ганни і Василя Ратичів народилося четверо дітей: Любомир, Олег, Володар і Ростислав. Олег і Володар під час Другої світової війни служили у першій Українській дивізії, куди вступили добровольцями в перші дні її формування. Брали участь у боях під Бродами. У липні 1944 року Володар, який був воєнним кореспондентом, загинув під Бродами.
Література
- Дмитерко Ганна // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 1. — С. 527.
- Дмитерко (Ратич) Ганна // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 213.
- Дмитерко-Ратич Анна // Лазарович Микола. Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль: Джура, 2005. — С. 422.
- Ганна Д. Ратич. Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій… (Жмут спогадів про Олену Степані́вну) // Свобода. — 1963. — 2 серпня (число 145). — С. 2.
- Одна сторінка історії // Кедрин Іван. У межах зацікавлення. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1986. — С. 391—393.