Дмитро Козинський
Дмитро́ Олехно́вич Ко́зинський (? — після 1577) — руський, волинський боярин, представник роду Кирдійовичів. Зем'янин у Волинській землі Великого князівства Литовського, Волинському воєводстві Корони Польської.
Дмитро Козинський | ||
Кирдій | ||
| ||
---|---|---|
Смерть: | після 1577 | |
Підданство: | Велике Князівство Литовське, Корона Польська | |
Рід: | Козинські | |
Шлюб: | Софія кн. Масальська, Богдана Красносельська | |
Діти: | Іван, Олехно, Павло, N син, Таміла, N донька, N донька, N донька |
Власного гербу та гербу Кирдій. Державний діяч.
Відомості
Дмитро Козинський син королівського дворянина Олехна Гриньковича Козинського. Рід Козинських є однією з гілок волинсько-холмських Кирдійовичів. Найдавніший з відомих репрезентантів цієї гілки Гринько Мжачич Козинський.[1] Дмитро Козинський один поміж дванадцяти дітей Олехна Козинського, який відомо, що був у шлюбі з Софією Петрівною княгинею Головнянкою-Острожецькою.[2] Основні володіння Козинських розташовувалися у Володимирському, Луцькому, Кременецькому повітах Волинського воєводства. Відомі з тих, що належали Дмитру Олехновичу це частина села Томахів, Пруси, Тишиця на Случі та інші. Станом на 1563 рік обіймав посаду вінницького підстарости. У 1569 році брав участь у підписанні Люблінської унії.
Також відомо, що Дмитро Козинський був двічі у шлюбі. Вперше за Софією Іванівною княгинею Масальською від якої мав синів Івана, Олехна, Павла та вочевидь старшу доньку Тамілу. Другим шлюбом з Богданою Романівною Красносельською. Всього мав близько восьми дітей, з них чотирьох синів та щонайменше чотири доньки.[3] У 1577 році склав тестамент який є не єдиним, а вочевидь доповненням.[4]
Один з синів — Іван Дмитрович Козинський у шлюбі з Софією Андріївною Бабинською. Відомо, що мали синів Костянтина та Андрія. Костянтин Іванович Козинський у шлюбі з Гашкою Бруякою (на 1606).
Визначні представники роду
Ганна Гостська з Козинських — фундаторка Почаївського монастиря (двоєрідна сестра Дмитра Козинського).
Джерела
- Ворончук І. О. «Населення Волині в XVI — п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» К.: 2012. — 712 с. Ст. 46, 128, 469, 487.
- Яковенко Н. М. «Українська шляхта з кін. XIV — до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 148.
- Олег Однороженко. Геральдика Кирдійовичів. Студії і матеріали з історії Волині. 2018 УДК 929.624.8. Ст. 60-62.
- Безносюк Сергій. Шляхта руських земель.
Примітки
- Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська). Київ. с. 148.
- Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська). Київ. с. 128.
- Ворончук, Ірина (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська). Київ. с. 469, 487.
- Ворончук І.О. (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська). Київ. с. 46.