Добровольський В'ячеслав Олексійович
В'ячеслав Олексійович Добровольський (*19 липня 1919 — 6 січня 2015) — український учений-математик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Почесний Академік АН ВШ України з 1999 р.
Добровольський В'ячеслав Олексійович | |
---|---|
| |
Народився |
19 липня 1919 Полтава, Українська СРР |
Помер | 6 січня 2015 (95 років) |
Діяльність | математик |
Alma mater | Київський педагогічний інститут імені Горького (1948)[1] і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова (1950)[1] |
Заклад | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України |
Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Життєпис
Народився у Полтаві в сім'ї службовця. З 1943 р. служив у піхоті Другого Українського фронту, 1944 року був звільнений від служби як інвалід Радянської армії ІІ гр. Працював на оборонному заводі № 488. У 1946—1948 рр. — студент філософського факультету Київського університету (стаціонар) та Київського педінституту (заочно). Педінститут ім. Горького закінчив з відзнакою у 1948 р.
Працював учителем математики в школах Києва. Філософський факультет Московського університету (теж заочно і з відзнакою) закінчив у 1950 р. З 1950 р. працював у Київському політехнічному інституті: у 1950—1957 рр. — асистентом, у 1957—1972 рр. — доцентом, з 1972 р. — на посаді професора. З 1990 р. — провідний науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України. Викладацьку діяльність припинив у 2007 р.
Помер 6 січня 2015 р. Похований на Берковецькому кладовищі (ділянка № 73) в Києві.
Наукова діяльність
Наукові інтереси стосуються історії математики у досить широкому її діапазоні. Важливий напрямок наукових розробок В. О. Добровольського становила історія математичної освіти у вищих навчальних закладах України, зокрема в Київському університеті та Київському політехнічному інституті. Цікавиться питаннями розвитку аналітичної теорії диференціальних рівнянь.
Опублікував понад 200 праць, серед яких 9 монографій та книжок, 2 посібника, десятки великих оглядових статей з історії математичного аналізу, аналітичної геометрії, теорії диференціальних рівнянь та інших питань історії математики.
Підготував 7 кандидатів та 2 докторів наук.
Звання і нагороди
Заслужений викладач НТУУ «КПІ». Почесний Соросівський професор (1997), академік Нью-Йоркської АН (2000). Почесний академік Міжнародної АН вищої школи (2004). Член наукового товариства ім. Т. Шевченка (Львів), Московського і Санкт-Петербурзького математичних товариств, Українського товариства істориків науки.
Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ст., «За мужність», 20 медалями, багатьма почесними грамотами та подяками. Лауреат нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2002).
Джерела
- Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
Примітки
- Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X