Добрянський Андрій Миколайович

Андрій Миколайович Добрянський (нар. 5 вересня 1972, Знам'янка, Кіровоградська область, УРСР) — український та російський футболіст і тренер, захисник. Майстер спорту України (2006). З 2014 року має російське громадянство.

Андрій Добрянський
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Миколайович
Добрянський
Народження 5 вересня 1972(1972-09-05) (49 років)
  Знам'янка, Кіровоградська область, УРСР
Зріст 186 см
Вага 77 кг
Громадянство  Україна
 Росія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
ДЮСШ (Знам'янка)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1992—1995 «Зірка» (Кіровоград) 86(5)
1996—1997 «Поліграфтехніка» 34(2)
1997—1998 «Верховина» (Ужгород) 31(1)
1999—2000 «Тобол» (Костанай) 28(3)
2000—2001 «Залахас» 9(0)
2001—2003 «Залахас» 0(0)
2001—2002   «Хевіз» 12(0)
2003—2004 «Зірка» (Кіровоград) 36(1)
2004   «Олімпія ФК АЕС» 1(0)
2004—2005 «Нива» (Вінниця) 25(3)
2005—2006 «Зоря» (Луганськ) 18(1)
2006 «Нафтовик-Укрнафта» 15(0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2011 ІС Севастополь
2012—2013 ПФК «Севастополь-3»
2013—2014 ПФК «Севастополь» (U-19)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Андрій Добрянський народився 5 вересня 1972 року в місті Знам'янка Кіровоградської області. Вихованець знам'янської ДЮСШ. Перші тренери — Борис Муравський та Олександр Шмалько[1][2].

Дорослу кар'єру розпочав у 1991 році в складі аматорського клубу «Локомотив» (Знам'янка)[1]. Впевнена гра молодого гравця привернула увагу кіровоградської «Зірки», до складу якої Андрій перейшов уже в 1992 році. 11 квітня 1992 року дебютував у складі кіровоградської команди в виїзному матчі 2-го туру 1-ї підгрупи Перехідної ліги проти харківського «Олімпіка». Харківська команда в тому поєдинку здобула перемогу з рахунком 3:1. Андрій в тому матчі вийшов у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[3]. Дебютним голом у футболці зірки відзначився 1 серпня 1993 року в виїзному матчі 1/64 фіналу кубку України проти високопільського «Динамо». В тому поєдинку кіровоградська команда здобула перемогу з рахунком 3:0. Добрянський вийшов на поле на 70-й хвилині замість Сергія Тарана, а вже на 78-й хвилині відзначився голом[4]. Першим голом в чемпіонатах України відзначився 6 вересня 1993 року в 5-му турі Другої ліги чемпіонату України проти клубу «Дністер» (Заліщики). Матч завершився з нічийним рахунком 2:2. Андрій в тому поєдинку вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Миколу Лапу, а на 65-й хвилині відзначився забитим м'ячем[5]. Загалом у складі кіровоградського клубу виступав з 1992 по 1995 роки, за цей час у чемпіонатах України провів 86 матчів та відзначився 5-ма голами, ще 4 матчі (1 гол) у складі «Зірки» провів у кубку України. Протягом свого перебування в Кіровограді був у короткочасних орендах в аматорських клубах «Сіріус» (Жовті Води) та «Локомотив» (Знам'янка).

У 1996 році перейшов до складу іншого клубу з Кіровоградської області, олександрійської «Поліграфтехніки». У складі олександрійського клубу дебютував 9 серпня 1996 року в домашньому матчі 2-го туру Першої ліги чемпіонату України проти охтирського «Нафтовика-Укрнафти». Матч завершився нульовою нічиєю. Андрій же вийшов на поле в стартовому складі, а на 83-й хвилині його замінив Сергій Нікончук[6]. Дебютним голом за олександрійців відзначився 1 квітня 1997 року в виїзному матчі 28-го туру Першої ліги чемпіонату України проти ФК «Черкас». Матч завершився перемогою «Поліграфтехніки» з рахунком 2:1. Добрянський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, на 4-й хвилині отримав жовту картку, а на 15-й — відзначився голом[7]. За період свого перебування в складі олександрійців у чемпіонаті України зіграв 34 матчі та відзначився 2 забитими м'ячами, ще 3 матчі за «Поліграфтехніку» провів у кубку України.

Сезон 1997/98 років відіграв у складі ужгородської «Верховини». За цей час у чемпіонаті України зіграв 31 матч та відзначився 1 голом, ще 1 поєдинок зіграв у кубку України.

У 1999 та 2000 роках виступав у складі костанайського «Тобола», який виступав у вищій лізі чемпіонату Казахстану, у складі якого в чемпіонаті зіграв 28 матчів та забив 3 м'ячі, ще 1 матч зіграв у кубку Казахстану. Під час паузи в чемпіонаті зіграв 9 матчів та забив 1 м'яч у складі кіровоградської «Артеміди». Починаючи з 2000 року виступав в Угорщині в клубах «Залахас» та «Хевіз». Крім цього, в сезоні 2001/02 років знову виступав у складі кіровоградської «Артеміди».

В 2003 році повернувся в Україну та підписав угоду з кіровоградською «Зіркою». У складі клубу повторно дебютував 19 березня 2003 року в матчі 19-го туру першої ліги чемпіонату України проти «Карпат-2». Кіровоградська команда здобула перемогу з рахунком 3:0. Андрій вийшов на поле на 73-й хвилині, замінивши Олександра Мизенко[8]. Першим та єдиним голом у футболці «Зірки» під час свого другого перебування в клубі відзначився 4 квітня 2003 року. Сталося це в виїзному матчі 21-го туру першої ліги чемпіонату України проти ФК «Миколаєва». «Зірка» поступилася в тому матчі з рахунком 1:2. Добрянський вийшов на поле в стартовому складі й вже на 6-й хвилині відзначився голом, на 39-й хвилині отримав жовту картку, а вже на 46-й хвилині був замінений на Володимира Постолатьєва[9]. Кольори кіровоградського клубу Андрій цього разу захищав до 2004 року, за цей час у чемпіонаті України зіграв 36 матчів. У квітні 2004 року на правах оренди виступав у складі южноукраїнської «Олімпії ФК АЕС», але в складі команди зіграв лише 1 поєдинок.

Сезон 2004/05 років провів у футболці вінницької «Нива» (Вінниця), у складі якої в чемпіонаті України зіграв 25 матчів та забив 3 м'ячі, ще 5 поєдинків за «Ниву» відіграв у кубку України. Наступний сезон розпочав у складі луганської «Зорі», в складі якої в чемпіонатах України провів 18 матчів (1 гол). А вже першу частину сезону 2006/07 років виступав у складі охтирського «Нафтовика-Укрнафти», в складі якого зіграв 15 поєдинків.

У 2007 році поїхав до Росії, де виступав до 2009 року в клубі з аматорського чемпіонату країни під назвою «Гірник» (Строїтель).

У 2009 році повернувся в Україну й почав виступати в складі головківського «УкрАгроКома». У 2009—2010 роках також виступав у складі Тепловика (Южноукраїнськ) та «Локомотиву-Хлібодар». 2010 року призупинив кар'єру футболіста.

З 2015 року відновив кар'єру гравця, виступав у т. зв. клубі «Гвардієць» (смт Гвардійське), а в сезоні 2016/17 років виходив на поле вже у складі «Кримтеплиці».

Кар'єра тренера

З 2011 року почав займатися тренерською діяльністю в СДЮШОР-5 міста Севастополя (до 2012 року). У 2011 році працював головним тренером ІС (Севастополь). З липня 2012 по червень 2013 року працював головним тренером ПФК «Севастополь-3». Після російської окупації Криму продовжив працювати на півострові. З липня 2013 по червень 2014 року працював на тренерських посадах у фейковому клубі, який було створено окупаційними військами, під назвою ПФК «Севастополь». З серпня 2014 по липень 2016 року працював тренером у ДЮФК «СКІФу» (Сімферополь). З серпня по листопад 2016 року працював тренером у відновленому окупаційними структурами півострова клубі ФК «Кримтеплиця» (с. Молодіжне)

Досягнення

На професіональному рівні

На аматорському рівні

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.