Добрі Войніков

Пам'ятник Войнікова в Шумені

Народився 22 листопада 1833 в місті Шумен, в сім'ї Васила Войнікова. Спочатку він навчався у своєму рідному місті з Савою Філаретовим, Іваном Богоровим та Савою Доброплодним. Закінчив французький коледж «Сен Беноа» в Цариграді (1856–1858). Протягом всього свого життя був учителем — спочатку в Шумені (1858–1864), де розпочав суспільно-політичну діяльність. Невдовзі був вимушений емігрувати до Румунії, де викладав у Бреїлі (1864–1870) та Джурджу (1873–1874).

У 1860 Войніков випустив «Колекцію різних творів», яка викликала полеміку в пресі. Пізніше опублікував «Коротку болгарську історію» (1861) і «Інструкція з вербаліки» (1874), яка відпоситься до одного кращих прикладів болгарської літературної теорії 1870-х років.

Взимку 1865 року Войніков організував в Бреїлі аматорську театральну трупу, якою керував до 1870. У 1869 році він став одним із засновників Болгарського літературного товариства (сьогоднішньої Болгарської академії наук). З 1870 по 1876 продовжує театральну діяльність в Бухаресті, Джурджу та Шумені. Під час Російсько-турецької війни (1877—1878) був волонтером притулку в Тирново, де помер від тифу. Його могила розташована в парку «Дружба» у Велико-Тирново поруч із могилою Колю Фічето.

• Райна княгиня (1866)
• Покръщение на Преславски двор (1868)
• Велислава, българска княгиня (1870)
• Възцаряването на Крума Страшний (1871)

• Криворазбраната цивилизация (1871)
• Чорбаджията (1881)
• По неволя доктор (1862)

• Диманка или вярна пръвнинска любов (рукопис — 1876)

• От и за Добри Войников в Своден каталог НАБИС — национален каталог на академичните библиотеки в България
• Биографични бележки — Добри Войников, СЛОВОТО, {2009-03-17}.
• Вера Бонева, 15. ОЩЕ ДВЕ АНТИФАНАРИОТСКИ ИЗЯВИ, БЪЛГАРСКОТО ВЪЗРАЖДАНЕ В ШУМЕН И ШУМЕНСКО. Църковно-национални борби и постижения. {2009-03-17}.