Василь Довгович

Васи́ль Довго́вич (справжнє прізвище Довганич; 1783(1783), Золотарьово — 13 грудня 1849, Хуст) — український філософ, мовознавець, поет, перший закарпатський академік. Священик греко-католицької церкви.

Василь Довгович
Народився березень 1783[1][2]
Золотарьово[2]
Помер 13 грудня 1849(1849-12-13)[2] (66 років)
Хуст, Марамароська жупа, Угорське королівство, Австрійська імперія[2]
Країна  Угорщина
Діяльність філософ, греко-католицький священик
Членство Угорська академія наук
Конфесія Східні католицькі церкви

Біографія

Народився в селі Золотарьово Хустського району в березні 1783 р. (точного дня народження досі не встановлено) у родині селянина.

Середню освіту здобував у місті Великий Варадин (нині Орадя в Румунії). Тут він займався репетиторством, а його ученицею стала донька покійного головного нотаріуса міста Агнеш Візер. З її допомогою талановитий студент опанував угорську мову і присвятив Агнеш цілу низку ліричних поезій. Але кохання поета було безнадійним і в його творчість невипадково вриваються філософські нотки. Поряд з віршами угорською мовою він продовжував писати й латинською і тут вперше створив вірш «Союз любве» українською народною мовою.

Вищу теологічну освіту В. Довгович здобував у місті Трнава в Словаччині (два класи філософії), а завершив її в Ужгородській духовній семінарії.

У Трнаві поет активно творив вірші латинською мовою, захоплювався філософією. Спеціально вивчив німецьку мову, щоб в оригіналі читати філософські праці Канта. Після 14-річної мандрівки по світу він повернувся до Ужгорода, де після закінчення семінарії одружився з Ганною Ляхович і став на шлях священика. З 1811 до 1824 року жив у селі Довге на Іршавщині й тут прибрав собі псевдонім — Довгович. З 1824 до 1828 працював у селі Великі Лучки на Мукачівщині, а з 1828 до 1844 — у самому Мукачеві.

1831 р. став першим серед вчених краю членом-кореспондентом новоствореної Угорської Академії наук за наукові праці з історії, етнографії та теології. 1832  упорядкував свої поезії у збірник під назвою «Поеми Василя Довговича», у якому вміщено 19 віршів українською, 41 — угорською і 131 — латинською мовами. У Науковому збірнику Музею української культури у Свиднику (Словаччина) у 1982 р. вперше надрукована ця рукописна збірка поезій В. Довговича. Але і досі не перекладені українською мовою всі його твори як поетичні, так і наукові. Довгович є зачинателем латинської поезії на Закарпатті.

Помер у Хусті 14 грудня 1849 р. і похований на Замковій горі.

Примітки
  1. Dr. Constant v. Wurzbach Dohovits, Basilius // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 3. — S. 346.
  2. Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.