Орадя

Орадя (рум. Oradea; угор. Nagyvárad (Великий замок), угор. Várad (замок); нім. Grosswardein; тур. Varat) — місто в Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване на заході країни, у Крішані, на річці Муреш, поблизу кордону з Угорщиною.

Орадя
рум. Oradea
угор. Nagyvárad
герб прапор
Палац Чорного орла
Палац Чорного орла
Основні дані
47°03′ пн. ш. 21°56′ сх. д.
Країна  Румунія
Регіон Біхор
Адмінцентр Oradead
Столиця для Біхор і Єпархія Ораді

Межує з

— сусідні нас. пункти
Біхарія ?
Засновано 1113
Площа 111,2 км²
Населення 206 614 тис. осіб (2002)
Висота НРМ 142 м  м
Міста-побратими Сейра (2008)[1], Кослада (2005)[1], Дебречин (1992)[1], Гіватаїм (2005)[1], Івано-Франківськ, Кошиці, Лінчепінг[2], Мантуя (2005)[1], Діамантина
Телефонний код (402) 0259 і 0359
Часовий пояс UTC+2
Номери автомобілів BH
GeoNames 8334659
OSM 91731 ·R (Біхор)
Поштові індекси 410001–410609
Міська влада
mayor of Oradead Ilie Gavril Bolojan
Вебсайт oradea.ro
Мапа


 Орадя у Вікісховищі

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць липень із середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[3]

Клімат Ораді
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 15 19 26 28 31 33 37 36 33 27 18 16 37
Середній максимум, °C 1 3 10 15 20 23 25 25 22 16 7 3 14
Середня температура, °C −1 1 6 10 16 18 20 20 17 11 4 0 10
Середній мінімум, °C −3 −2 1 5 10 13 15 14 11 6 1 −1 6
Абсолютний мінімум, °C −22 −21 −14 −2 0 2 8 6 0 −5 −14 −17 −22
Норма опадів, мм 40 30 30 40 60 80 50 50 40 30 40 50 600
Джерело: Weatherbase

Історія

Поселення на місці теперішньої Ораді було ще за часів Римської імперії. Місто відоме з 1113 р. під латинською назвою Варад[4], що означало «замок». Перша ж згадка про фортецю Ораді датована 1241 р. у зв'язку із підготовкою до оборони від монголо-татар.

Містом поселення стало лише у XVI ст. У середньовіччі Орадя була другим релігійним і культурним центром Угорщини після Буди.

На початку XVIII ст. угорський інженер Франц Антон Хіллебрандт спроектував барокову забудову міста. Починаючи з 1752 р., були побудовані Римо-католицький собор, Палац єпископа, Музей землі Кріс рум. Muzeul Ţării Crişurilor.

Наприкінці Другої світової війни місто було визволено 12 жовтня 1944 року силами 2-го Українського фронту під час Дебреценської операції[5].

Населення

У місті мешкає 207 тис. осіб (238 тис. мешк. з передмістями) (2002), у тому числі:

  • 1910: 69 000 (румунів: 5,6%, угорців: 91,1%)
  • 1920: 72 000 (румунів: 5%, угорців: 92%)
  • 1930: 90 000 (румунів: 25%, угорців: 67%)
  • 1966: 122 634 (румунів: 46%, угорців: 52%)
  • 1977: 170 531 (румунів: 53%, угорців: 45%)
  • 1992: 222 741 (румунів: 64%, угорців: 34%).

Господарство

Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів. Теплова електростанція.

Відомі мешканці міста

Уродженці

  • Єва Гейман (1931—1944) — єврейська дівчина, яка вела щоденник під час угорського єврейського Голокосту, у якому вона описувала своє життя під нацистською окупацією.
  • Анна Селеш (* 1942) — угорська і румунська актриса театру і кіно.
  • Лайош Біро (1880 — 1948) — угорський романіст, драматург і сценарист.
  • Ружина Шпіцер (* 1986) — угорська художниця медіа-мистецтва, віце-президент УАЕМ

Міста-побратими

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.