Долгополов Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Долгопо́лов (англ. Alexandr Dolgopolov) — колишній український професіональний тенісист, переможець чотирьох турнірів ATP (три з них в одиночному розряді)[5].

Олександр Долгополов
Громадянство  Україна
Місце проживання Київ, Україна
Дата народження 7 листопада 1988(1988-11-07) (33 роки)
Місце народження Київ
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Початок кар'єри 2006
Завершення кар'єри 2021
(останній матч 2018)
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Тренер Олександр Долгополов-старший (1988–2009)
Джек Рідер (2009–2012)[1]
Олександр Долгополов-старший (2013–2021)[2]
Фелікс Мантілья (2015–2016)[3]
Стас Хмарський (2017–2021)[4]
Призові, USD 7 125 771

Одиночний розряд

Матчів в/п 221—201 221–201 (52,4% у матчах основної сітки турнірів Гренд Слему і турі ATP, а також у Кубку Девіса)
Титулів 3
Найвища позиція 13 (16 січня 2012)
Турніри Великого шлема
Австралія ЧФ (2011)
Ролан Гаррос 3к (2010, 2011)
Вімблдон 3к (2013, 2014)
США 4к (2011, 2017)

Парний розряд

Матчів в/п 27–57 (32,1%)
Титулів 1
Найвища позиція 42 (9 січня 2012)

Олександр — син відомого тенісиста Олександра Долгополова-старшого, тому відомий як Олександр Долгополов-молодший. Народився 7 листопада 1988 року у м. Києві. Він розпочав займатися тенісом у 3 роки, а в ATP турі виступає з 2006, в січні 2012 досяг 13 рядка в рейтингу ATP.

Кар'єра

2005

На турнірі серії Futures в Іллічівську (Україна) Олександр здобуває свій перший пункт табелю про ранги ATP, вийшовши до другого кола турніру.

2006

Розпочавши сезон як 1491 ракетка світу, фінішував — 266, покращив таким чином свою позицію на 1225 сходинок.

По ходу сезону Долгополов здобув 5 титулів на турнірах серії Futures (Egypt F3, Ukraine F1, Ukraine F3, Belarus F1, Italy F24). Відбувся дебют на Кубку Девіса, проти збірної Великої Британії. Найбільший успіх в сезоні був на турнірі серії Challenger в Дніпропетровську (Україна), де Олександр дійшов до півфіналу, по ходу перегравши двох гравців з ТОП 100.

2007

В сезоні 2007 року Долгополов здобуває перший титул переможця турніру серії Challenger в італійському Sassuolo. По ходу сезону двічі переміг гравців з ТОП 100. Закінчив сезон на 233 позиції.

2008

Сезон 2008 розпочав з прикрої поразки в фінальному раунді кваліфікації до Australian Open від американця Сема Варбурга 7-5, 6-7(5), 12-14. Найкращий результат — півфінал на турнірі серії Challenger в словацькому місті Трнава

По ходу сезону перебував на 470 позиції, пропустивши декілька місяців через травми.

Закінчив сезон на 312 позиції.

2009

Долгополов по ходу сезону здобув три титули серії Challenger та виграв перший поєдинок на турнірі АТР 250 (Санкт-Петербург).

Розпочав співпрацю з австралійським тренером Джеком Рідером.

Закінчив сезон на 133 позиції.

2010

Сезон 2010 Долгополов розпочав турніром Brisbane International, на який кваліфікувався завдяки перемогам над Джозефом Сіріанні та Кейденом Ганселом. В основній сітці переміг Бернарда Томича 6-4, 6-4, але потім поступився у другому колі Радеку Штепанеку в трьох сетах. На Відкритому чемпіонаті Австралії програв у першому колу кваліфікації Саймону Стадлеру 6-8 у третьому сеті.

Олександр кваліфікувався на турнір Monte-Carlo Rolex Masters завдяки перемогам над Сантьяго Вентурою та Мішею Зверєвим, але програв Жульєну Беннето в першому раунді (6-4, 5-7, 6-2). На відкритому чемпіонаті Мадрида він знову кваліфікувався в основну сітку й переміг у першому колі Андреаса Сеппі 6-3, 6-4. У другому колі програв Рафаелю Надалю (6-4, 6-3)

На Відкритому чемпіонаті Франції переміг Арно Клемана у п'ятисетовому поєдинку, 6-3 в останньому сеті. Потім Долгополов здолав п'ятого сіяного Фернандо Гонсалеса в трьох сетах. У третьому раунді він програв Ніколасу Альмагро (6-3, 6-3, 6-4).

Трав'яний сезон Долгополов розпочав сьомим сіяним на Eastbourne International. Він виграв у Джеймі Бейкера, Єн Сун Лу та Джеймса Ворда, але в півфіналі його зупинив Мікаель Ллодра 6-3, 7-5. У першому колі Вімблдона Долгополов переміг Марко Кудінеллі 6-4, 6-3, 6-3. У другому раунді він непогано грав із Джо-Вілфрідом Тсонга, але програв у п'яти сетах 6-4, 6-4, 6-7(5), 5-7, 10-8.

По ходу сезону Олександр здобув чотири перемоги над гравцями ТОП 20.

Закінчив сезон на 48 позиції.

2011

Олександр розпочав сезон 2011 турніром Medibank International у Сіднеї, Австралія. Здолавши в перших двох колах Бернарда Томича та першого сіяного Сема Кверрі, надалі Долгополов поступився в чвертьфіналі Жилю Сімону, майбутньому переможцю турніру.

На Відкритому чемпіонаті Австралії 2011 Долгополов переміг Михайла Кукушкіна, Бенжаміна Беккера, Джо-Вілфреда Тсонгу, в п'яти сетах: 3-6, 6-3, 3-6, 6-1, 6-1. В четвертому колі він виграв у четвертого сіяного Робіна Содерлінга, знову ж у п'яти сетах: 1-6, 6-3, 6-1, 4-6, 6-2. В чвертьфіналі Олександр поступився Енді Маррею в чотирьох сетах (7-5, 6-3, 6-7, 6-3).

На турнірі в хорватському місті Умаг Олександр здобув свій перший титул переможця турніру ATP 250. В фіналі переміг Маріана Чіліча  6-4, 3-6, 6-3.

По ходу сезону Олександр здобув дві перемоги над гравцями ТОП 10.

Закінчив сезон на 15 позиції.

2012

Будучи 4 сіяним на турнірі Міжнародної тенісної асоціації в Брисбені, Долгополов щоб дістатися до фіналу, де поступився Енді Маррею 6-1, 6-3, переміг Алехандро Фалья, Ігоря Андрєєва, Радека Штепанека і Жиля Симона.

На турнірі Citi Open, у Вашингтоні здобув свій перший титул ATP 500, перегравши у фіналі Томмі Хааса 6-7 6-4 6-1

Після турніру в малайзійському Куала Лумпур припинив співпрацю з Джеком Рідером.

На турнірі в іспанській Валенсії (ATP 500) вийшов до фіналу, де поступився Давиду Ферреру 1-6, 6-3, 4-6.

Екіпірування

Олександр Долгополов грає ракетками Wilson Pro Staff 95S. До 2014 року одяг та взуття Адідас. З початку 2015 року підписав контракт за яким став офіційним представником фірми Joma («Хо́ма»).

Зміна імені

  • У 2010 році Олександр Долгополов змінив латинське написання імені з Oleksandr Dolgopolov Jr. на Alexandr Dolgopolov[6]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.