Хоперський округ

Хоперський округ — адміністративна одиниця на півночі області Війська Донського Російської імперії за Російської імперії, Всевеликого Війська Донського за часів антибільшовицького спротиву й Донської області РРФСР.

Хоперський округ
Центр Урюпинская|станица Урюпинская
Донське козацьке військо

Адміністративний центр — станиця Урюпинська.

Довжина (з північного сходу на південний захід) 200 верст (понад 210 км), ширина 120-150 верст (128-160 км).

Площа — 15 861 квадратних верст (1 652 267 десятин або 18 052 км²).

Історія

Козаки округу служили у частинах:

  • Легка кавалерія - 1-й Донський генералісимуса князя Суворова, 18-й, 35-й, 13-й Донський генерала-фельдмаршала князя Кутузова-Смоленського, 30-й, 47-й, 14-й Донський військового отамана Єфремова, 31-й, 48-й,
  • Кінна артилерія - 6-я. 13-а, 20-а Донські козачі батареї,
  • окремі сотні - 4-я, 25-а, 26-а, 27-а,28-а, 29-а, 30-а

У 1918 році з частин Усть-Медведицького, Донецького й Хоперського округів було утворено Верхньо-Донський.

Географія

На сході межував з Саратовською губернію, на північному заході — з Воронезькою губернію.

На півдні межувап з Донецьким округом, на сході — з Усть-Медведицьким округом.

Сьогодні вся територія округу (включно з Урюпинськом) положено у Волгоградській області.

Річка Хопер тече з півночі на південь округу ділить його на 2 частини: західну й східну (більшу за площею).

Переважний характер місцевості — степовий, але зустрічаються й горбисті височини, прорізані глибокими балками, хоча й не у такій мірі, як у сусідньому Усть-Медведицькому окрузі.

Ґрунти

Ґрунт досить добрий для хліборобства; пасовища до теперішнього часу вигодовують сотні гуртів забійної худоби; особливо здобули собі в цьому відношенні популярність Тишанські степи; відсоток ужиткової землі сягає 85 %; переважають чорноземи й суглинки, місцями зустрічаються пісковики й солонці.

Гідрографія

Зрошення Хоперського округу відбувається завдяки річці Хопер та її лівих притоків: Бузулук й Кумилга.

Річка Хопер протікає через весь округ, негайно вкидаючися у Дон після межі з Усть-Медведицьким округом.

Бузулук бере початок в Усть-Медведицькому окрузі й тече спочатку на північ, а у межах Хоперського змінює напрямок на південний захід й впадає у Хопер.

Флора

Лісова рослинність бідна — лісом зайнято 59 133 десятини (64,6 тис. га або близько 3,6 % площі).

Населення

Мешканців за переписом 1897 року було 253 055 осіб (125 503 чоловіки й 127 552 жінки).

Осіб військового стану (козаків) у 1901 році налічувалось 184 484 осіб (91 911 чоловіків й 92 573 жінки).

Релігія

Переважна більшість населення — православні; розкольників 887 осіб, інших сповідань — 236.

До кінця 1928 року в Хоперському окрузі діяло 175 храмів, 95 % з яких було закрито в ході колективізації[1].

Господарство

Землі

У таблиці наведені дані по землях, відведеним усім 25 станицям Хоперського округу.

Землі Хоперського округу
Тип ґрунтів Площа,
дес.		 Площа,
га		 Площадь на душу
чоловічого населення,
дес./чол.		 Площа,
% від загальної
Придатні 1 205 422 1 316 924 13,1 91,15
під лісом
45 990
50 244
3,48
Непридатні 117 055 127 883 8,85
Всього 1 322 477 1 444 806 14,4 100

Військових запасних земель 8 813 десятин.

В 1925 році у Хоперському окрузі пройшли землевпорядні роботи, при цьому вирішувалися завдання прискорення розшарування козаків, руйнування козацької громади. Була введена єдина система землекористування, заможні родини отримали ділянки у віддалених місцях, а бідні — поблизу від станиць й хуторів[1].

Рослинництво

Головне заняття мешканців — хліборобство, особливо сильно розвинуте з проведенням Грязе-Царіцинської й Царицино-Тихорецька залізниць.

За даними 1900 року, у Хоперському окрузі розорано під посіви зернових 596 471 десятин (651 645 га), засіяно 483 737 чвертей, тобто на душу 1,9 чверті (вище решти округів області вдвічі й втричі); зібрано 2 274 123 чверті, тобто 9,2 чверті на душу; середній врожай — 3-5[2].

Висівається переважно пшениця, овес, просо, рідше — ячмінь, жито, горох, сочевиця. Панує залежна система. Розвитку хліборобства сприяє поширення серед населення удосконалених землеробських машин й знарядь; в даний час[3] в Хоперськом окрузі вони є у 43 219 господарствах; одне досконале знаряддя доводиться у корінних мешканців на 6,2 душі, у й іногородніх — на 5,6 душі.

Під городи обробляли 17-18 тис. десятин, під баштани — 10-11 тис. десятин.

Сіножатей порівняно багато; у середньому знімається близько 7 млн пудів трави.

Тваринництво

Поголів'я:

Бджільництво слабо розвинуто — 286 пасік з 5447 вуликами, що дають в середньому валового доходу 40 622 рубля.

Рибальство

Рибальство незначне: в 1900 році виловлено 427 пудів червоної й 8380 білої риби, вартістю близько 15 тис. руб.

Промисел цей зосереджений виключно в станицях й хуторах по Хопру. Багато дрібної риби виловлюється в озерах, але вона надходить переважно в їжу рибальських сімей.

Промисловість

Фабрично-заводська діяльність розвинена слабо: закладів в 1897 році налічувалося 1009, всі дрібні, із загальною сумою виробництва на 250 тис. руб. (млини).

Торгівля

Головний предмет торгівлі — хліб. Торгівля зосереджувалася переважно на Покровському ярмаку станиці Урюпинської, а також протягом усього року проводиться на станціях Грязе-Царицинської залізниці. Торгівля зосереджена в руках великих скупників. Важливим предметом торгівлі служить велика рогата худоба, але посилене розорювання пасовищ під посіви, а також загальний незадовільний стан російського скотарства значною мірою скоротили цю торгову операцію в Хоперському окрузі.

Хлібних магазинів 164, у них до 1 січня 1901 року хліба в наявності 46 892 чверті, у позичках і недоїмки 55 091 чверть.

Адміністративний поділ

Козацькі населені пункти Всевеликого війська Донського в 1918 році[4]:і 9 волостей (Александровська, Краснопольська, Купавська, Мачушанська, Николаєвська, Семеновська, Солонська, Тростянська, Успенська)

№

п/п		 Юрт Станица Хутора
1 Акішевський Акішевська Алтинников, Борисов, Буренин (Гуторков), Денисов (Колосков), Зиманов, Зрянин, Затонов, Канькин, Лукьянов, Лунякин, Нестеров, Оленєв, Паршин, Панькин (Мінин), Підпісочний, Попов, Спорний, Упорников, Пімонов, Філаретов, Шурупов
2 Алексієвський Алексієвська Андрієв, Змієвка, Карпов, Ковилін, Кочкарин (Семерников), Липецький, Подбанний, Полянський, Помалін, Попов, Рябов (Малахов), Секуров, Серебряний (Дементьєв), Стеженський, Сурчин, Таволжанка, Чекунов, Чечерський, Яменський
3 Аннінський Аннінська Афонін, Березови — 1 и 2, Бирюков, Бочаров, Бударин, Билков, Гоголячев, Гуляєв, Демкін, Звездков, Іванов, Карпушин, Колесников, Королев, Кузнецов (Водянський), Крупников, Ларин, Лоскутков, Меркулов, Назаркин, Попов, Приастахов, Родников (Зубров), Перевозинський, Самсонов (Привокзальний), Симонов, Соловьев, Тарасов, Ушаков, Хорошунов, Чекунов, Черкесов
4 Арженовський Арженовська Бармин, Бізименка, Березников, Бирюченський, Верхньо-Лісний, Два Дерева, Голинський, Країнський, Красний, Красний Яр, Липов, Любимов, Мала Демкина, Могильний, Молоканов, Нижньо-Лісний, Новенький, Обрезний, Оленій, Ольховський, Панін, Підберезки, Ребриков, Рябов, Саратовський, Сатаров, Сенін, Серебрянський, Сидоров, Сланцов, Стара Рига, Сурков, Тоненький, Хомутов, Штиков
5 Бурацький Бурацька Водинський, Кривов, Лучновський, Нехаєв, Павлов, Сухов, Отамановський,Ольховський, Ключанський, Дьяконовський.
6 Добринський Добринська Балтинов, Верхньо-Безименовський, Григорьєв, Громковський, Єгоров, Забурдяєв — 1 и 2, Каменський, Кудряшов, Луненський, Нижньо-Антошин, Нижньо-Безіменовський, Плешаков, Ришин, Скворцов, Студенов, Тополєв
7 Дурновський Дурновська Буєрачний, Веселянський, Вихляйський, Вольний, Головський, Демін, Долгов, Косов, Мартинов, Соловйов, Средній, Таволжанський, Федотов
8 Зотовський Зотовська Аверін, Безіменков, Березовський, Голенков, Гришин, Должинський, Дробов, Єлисеєв, Єндова, Жуков, Захаров, Каехтін, Калмиков – 1 и 2, Кривов, Круглов, Лисін, Лобачєв, Мернов, Митькин, Плесинський, Підгірський, Покручинський, Привалов, Проносний, Разметний 1 и 2, Решетов, Рябов, Серебрянка, Скулябін, Суляєв, Трьох-Ложинський, Тюрин, Черкесов, Чуреков, Шарашкин, Швецов, Щепетков, Катанкин
9 Котовський Котовська Гірсько-Попов, Грачев, Давидов, Котлобань, Крепов, Новинський, Ново-Кардаїл, Осипов, Попов, Фомін, Чулинський
10 Кумилженський Кумилженська Алимов, Андрієв, Бурлацький, Глушицький, Головський, Горшков, Дундуков, Закумилженський, Затюремський, Катанкин, Ключевський, Колодезь, Кранцов, Крутинський, Лялин, Мещеряков, Никитін, Обливський, Озеринський, Піддубровський, Подсотний, Потапов, Родионов, Сигаєв, Силин, Троїцький, Фомочкин, Фролов, Чиганаки, Чернов, Чуносов, Шелкашев, Шилин, Щемилов, Ярський
11 Луковський Луковська Березняги, Верхньо-Долгов, Верхньо-Річенський, Нижньо-Долгов, Нижньо-Річенський, Ольховий, Остряков, Сухов, Федосов
12 Михайловський Михайловська Абросін, Алексиков — Верхній й Нижній, Алферов, Астахов, Батраков, Беспалов, Большинський, Бугров, Верхньо-Форштадт, Вилков, Вифлянцев — 1 и 2, Вдовольський, Верхньо-Бубнов, Верхньо-Моховий, Вишняков, Двойнов —Верхній й Нижній, Дуплятський — Верхній й Нижній, Єрмилов, Зарников, Карагочний, Кардаш, Краснянський–2, Краснянський — Верхній й Нижній, Лисогорка, Медведєв, Миронов, Моргунов, Нижньо-Бубнов, Ново-Николаєвський, Нижньо-Моховий, Орлов, Серков — Верхній й Нижній, Садков, Сомов, Салтинський, Сосновський, Сантирський, Скабелін, Скворцов, Середньо-Форштадт, Станично-Підгірний, Сухов, Сичов, Трухтенський, Уваров, Фирсов – Верхній й Нижній, Хоперський, Цепляєв — Верхній й Нижній, Черкаський, Чуговський, Чумаков
13 Павловський Павловська Акчерський, Атаманов, Бабин, Велико-Сосновський, Головський, Горелов, Ісакієв, Кагальник, Карпов, Ключанов, Краснов, Лукьянов, Макаров, Мало-Бабін, Ольховий, Поклонов, Романов, Іголинський
14 Петровський Петровська Акчернський, Безплемянов, Безіменка, Горбунов, Верхньо-Соїн, Кам'янський, Каратаєв, Кривов, Крутин, Нижньо-Соїн, Сурочин, Ржавський
15 Правоторовський Правоторовська Аврамов, Головський, Дубовий, Земляков, Лобачев, Мєлосковський, Родников, Свинов, Семенов, Тушканов
16 Преображенський Преображенська Бочаров, Гришин, Груднєв, Донсько-Якушев, Дубровський, Єрмаков, Житенєв, Зав'язин, Зубрилов, Казарин, Лапин, Страхов, Суворов, Углянський, Ширяєв
17 Тепікинський Тепікинська Акчернський, Булеков, Венчаков, Дряглев, Дьяков, Караїчев, Макаров, Підгацький, Підгоринський, Підсоснинський, Розсошин, Сазонов, Самодуров, Сафонов
18 Тишанський Тишанська Артанов, Гаєв, Гущин, Єндова, Кам'янський, Краснов, Кудинов, Мазин, Муругов, Пимкін, Попов, Ришкин, Самошинський, Соколов, Сичев, Хорошенький
19 Урюпинський Урюпинська —

адміністративний центр округа		 Акишин, Бурцев, Гірський, Дронов, Дьяконов, Краснянський, Кухтин, Лукьянов, Нижньо-Кардаїл, Серков, Ольшанка
20 Усть-Бузулуцький Усть-Бузулуцька Арепьєв, Куличков, Ларин, Малинов, Ольховий, Перепольський, Підхимський, Речешний, Станов, Сухов, Трьохбуєраченський, Угольський
21 Філоновський Філоновська Альсяпин, Андрієв, Аникеєв, Бакланов, Верхньо-Чесноков, Галушкин, Громковський, Ізмайлов, Калачев, Красний, Кирпичев, Коротков, Косов, Кузькин, Лестюхин, Марчуков, Підчумачевський, Пишкин, Растригин, Розький, Рожнов, Саламатин, Самарцев, Страхов, Титов, Фокино-Донський, Фирсиков, Челишев
22 Яриженський Яриженська Амочаєв, Белавін, Борисов, Грешнов, Дубовський, Калинов, Клименов, Козлин, Куликов, Перещепнв, Попов, Растокин, Рогачев, Солонешний, Тубочний, Ястребов

Освіта

На території округу розташовувалися наступні навчальні заклади:

Щодо грамотності Хоперський округ займав п'яте місце в області. У 1900 році грамотних вважалося 51 979 осіб (39 444 чоловіки й 12 535 жінок). Загальний показник грамотності в окрузі становив 28,1 %.

Див. також

Примітки
  1. Воробьев А.В. Алексеевский район // От Эльтона до Урюпинска. — Волгоград : Станица-2, 2004. — 65 с. Архівовано жовтень 22, 2006 на сайті Wayback Machine.
  2. Сам-n — означало, що одержано врожаю в n разів більше, ніж було витрачено на посів.
  3. На момент написання статті, початок XX століття

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.