Дорогичинський повіт

Дорогичинський повіт Поліського воєводства (пол. Powiat drohicki) — адміністративно-територіальна одиниця спершу в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої, наприкінці — СРСР (Білоруська РСР). Знаходився на півночі української етнічної території.

Дорогичинський повіт

пол. Powiat drohicki

місто Дорогичин
Країна  Польська Республіка
Регіон Поліське воєводство
Межує з: Пінський повіт
Косовський повіт
Пружанський повіт
Кобринський повіт
Каширський повіт
ґміни 12
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 97.000 (1931)
 - густота 41
Площа
 - повна 2351 км²
Дата заснування 12 грудня 1920
Дата ліквідації 15 січня 1940
Дорогичинський повіт

Утворений 12 грудня 1920 року після польської окупації західноукраїнських земель з гмін колишнього Кобринського повіту:

Повітове містечко — Дорогичин. Складався з 12 сільських ґмін і 2 містечок (Іванове і Мотоль).

19 лютого 1921 . включений до новоутвореного Поліського воєводства.

1 жовтня 1922 р. вилучено державний маєток Тороканє з ґміни Імєнін Дорогичинського повіту і включено до ґміни Антополь Кобринського повіту.[1]

1 січня 1926 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі вилучено село Закалля з ґміни Дружиловіче і включено до ґміни Мотоль, колонію Дубово вилучено з ґміни Осовце і включено до ґміни Дорогичин, село Цибки вилучено з ґміни Імєнін та фільварок Хлівичі — з ґміни Воловель і включені до ґміни Брашевіче.[2]

Розпорядженням Ради Міністрів Польщі 19 березня 1928 р.[3] ліквідовано ґміну Дружиловіче, а належні до неї поселення включено:

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[4]:

  • ліквідовано ґміну Імєнін, а належні до неї поселення включено:
    • села Окропне, Осовляни (біл. Осовляны) і Скрипелі (біл. Скрыпялі) — до ґміни Хомськ,
    • решту сіл — до ґміни Брашевіче;
  • ліквідовано ґміну Волавель, а належні до неї поселення включено до ґміни Брашевіче;
  • ліквідовано ґміну Вороцевіче, а належні до неї поселення включено:
    • села Горбаха (біл. Гарбаха), Гута (біл. Гута) і Кристинів (біл. Красцінава) та фільварки Гута, Кристинів, Острівки і колонія Гута — до ґміни Осовце,
    • села Гутово (біл. Гутава), Якубово (Яковіво) і Оґдемєр (біл. Агдэмер) — до ґміни Дорогичин Дорогичинського повіту,
    • решту сіл — до ґміни Янув;
  • село Симоновичі (біл. Сіманавічы) з ґміни Брашевіче Дорогичинського повіту передано до ґміни Хомськ;
  • село Дроботи (біл. Дробаты) і колонія Дроботи з ґміни Бердзєж Дорогичинського повіту передано до ґміни Дорогичин;
  • село Кулішівці з ґміни Дорогичин Дорогичинського повіту передано до ґміни Бердзєж.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 25 вересня 1928 р.[5] відновлено ліквідовану ґміну Волавель, а належні попередньо до неї поселення вилучено з ґміни Брашевіче.

У 1931 році загальна площа повіту — 2351 км², населення — 97.000 осіб. У склад повіту входило 12 сільських гмін і 2 містечка.

Повіт включений до новоутвореної Пінської області 4 грудня 1939 р.[6], ліквідований 15 січня 1940 р. після поділу на Дорогичинський та Івановський райони. Під час німецької окупації територія була включена до Кобринського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля, тобто німці визнавали Пінщину українською етнічною територією.

Примітки
  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 września 1922 r. o wyłączeniu majątku Torokanie z powiatu drohiczyńskiego i wcieleniu go do gminy antopolskiej powiatu kobryńskiego. (пол.)
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 grudnia 1925 r. o zmianie granic niektórych gmin wiejskich w powiecie drohiczyńskim w województwie poleskiem. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 września 1928 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Woławel w powiecie drohiczyńskim, województwie poleskiem. (пол.)
  6. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.