Дороті Дей
До́роті Дей (англ. Dorothy Day; нар. 8 листопада 1897, Бруклін — пом. 29 листопада 1980, Нью-Йорк) — американська журналістка, суфражистка, антивоєнна та профспілкова активістка, автобіографістка, редакторка. Одна із засновниць Руху католицьких робітників, прихильниця філософії дистрибутизму (католицької економічної теорії). У 1930-х активно брала участь в робочому, пацифістському і антивоєнному русі (в тому числі закликала віруючих католиків ухилятися від призову в армію під час Другої світової). Себе нерідко називала анархісткою.
| Дороті Дей | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Народилася |
8 листопада 1897[1][2][…] Нігер[3] |
| Померла |
29 листопада 1980[1][2][…] (83 роки) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США ·гострий інфаркт міокарда |
| Країна |
 США[4] |
| Діяльність | журналістка, письменниця, громадська активістка, редакторка, профспілкова діячка, антивоєнна активістка, автобіографістка, суфражистка |
| Alma mater | Іллінойський університет в Урбана-Шампейн[3] |
| Знання мов | англійська[1] |
| Членство | Індустріальні робітники світу[3], Silent Sentinelsd і National Woman's Partyd[4] |
| Напрямок | анархізм |
| Magnum opus | The Long Lonelinessd |
| Конфесія | католицька церква |
| Брати, сестри | Grace Delafield Day Spierd[5] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0206383 |
Життєпис
Народилася в протестантській родині, мала трьох братів і одну сестру. В юності завагітніла від коханця, але за його вимогою була змушена піти на аборт. Одружилася з заможним видавцем, але шлюб незабаром розпався, вступила в другий шлюб, народила дочку.
У 1914—1916 роках вчилася в Іллінойському університеті, зацікавившись під час навчання роботами Маркса та інших соціалістичних авторів, вступивши в Соціалістичну партію. З 1916 року, повернувшись у Нью-Йорк, і до 1918 року працювала журналісткою в ряді газет, два роки була медсестрою, після чого повернулася до журналістики і працювала в Чикаго і Новому Орлеані. У 1927 році прийняла рішення перейти в католицизм і прийняла хрещення, що призвело до розриву відносин з родиною.
У травні 1933 року стала однією із засновників журналу «Католицький робочий», навколо якого сформувався Рух католицьких робітників. Активно писала для цього журналу про проблеми бідності, брала участь у створенні притулків для бездомних, перший з яких заснувала у власній квартирі; до 1936 році існувало вже понад 30 таких будинків, і за свою діяльність в цьому напрямку Дей у 1971 році отримала міжнародну премію Pacem in Terris.
У 1971—1973 роках активно брала участь у протестах проти війни у В'єтнамі, в результаті чого кілька разів була заарештована. Під час проведення Другого Ватиканського собору очолила групу жінок, які оголосили голодування і вимагали від Собору засудження війни як такої.
Сучасна Католицька церква поки не вирішила питання її канонізації або беатифікації, але після смерті Дороті Дей була удостоєна статусу Слуги Божої.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 273.
- Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States — Alexander Street Press.
- http://hdl.handle.net/1903.1/1524
Бібліографія
- William Miller (1982) Dorothy Day: A Biography.
- Rosalie G. Riegle [Troester] (2003) Dorothy Day: Portraits by Those Who Knew Her. Orbis Books.
- Nancy Roberts L. (1984) Dorothy Day and the Catholic Worker. SUNY Press.
- Sheila Webb, "Dorothy Day and the Early Years of the Catholic Worker: Social Action through the Pages of the Press," U. S. Catholic Historian, vol. 21, no. 3 (Summer 2003), pp. 71–88.