Дорін Матеуц

Дорін Матеуц (рум. Dorin Mateuț, нар. 5 серпня 1965, Вад) — румунський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Володар європейської «Золотого бутсу» 1989 року.

Дорін Матеуц
Дорін Матеуц
Дорін Матеуц у 1993 році
Особисті дані
Народження 5 серпня 1965(1965-08-05) (56 років)
  Вад, Румунія
Зріст 168 см
Вага 65 кг
Громадянство  Румунія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1979—1980
1980—1981
«Хунедоара»
«Корвінул»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1980–1987 «Корвінул» 132 (36)
1987–1990 «Динамо» (Бухарест) 109 (80)
1990–1992 «Реал Сарагоса» 64 (10)
1992–1993 «Брешія» 4 (0)
1993–1994 «Реджяна» 25 (3)
1994–1995 «Динамо» (Бухарест) 37 (8)
1995–1996 «Спортул» 3 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1984–1991 Румунія 56 (10)
Звання, нагороди
Нагороди

Орден «Meritul Sportiv»d

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Корвінул», «Динамо» (Бухарест) та «Реал Сарагоса», а також національну збірну Румунії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1990 року.

Клубна кар'єра

Народився 5 серпня 1965 року в місті Вад. Дорін Матеуц почав футбольну кар'єру в молодіжній спортивній команді «Хунедоара» 1979 року і незабаром перейшов у найсильніший клуб міста — «Корвінул»[1]. 14 жовтня 1981 року він вперше вийшов на поле в матчі чемпіонату Румунії проти «Олта», зустріч завершилася перемогою «Корвінула» з рахунком 3:1[2]. За підсумками сезону 1981/82 «Корвінул» зайняв 3-е місце в чемпіонаті і отримав путівку в Кубок УЄФА 1982/83. Матеуц в трьох матчах розіграшу забив один гол[2]. Надалі кар'єра Матеуца проходила без особливих успіхів: відносно вдалим став сезон 1985/86, в якому «Корвінул» посів 5-ту сходинку в турнірній таблиці, а Матеуц забив 16 м'ячів у 31 матчі[2].

Прагнучи надати своїй кар'єрі новий імпульс, Матеуц в січні 1987 року перейшов у бухарестське «Динамо». Саме період виступів Матеуца за «Динамо» можна назвати найвдалішим. «Динамо» тричі вигравало срібло румунського чемпіонату, причому в сезоні 1987/88 Матеуц був названий найкращим футболістом Румунії, а в сезоні 1988/89 він забив 43 голи і став найкращим бомбардиром не тільки чемпіонату, але і всього європейського сезону, за підсумками якого йому був вручений «Золотий бутс»[3]. В сезоні 1989/90 Матеуц зі своєю командою нарешті став чемпіоном і володарем Кубка Румунії, а також дійшов до півфіналу Кубка кубків.

Після чемпіонату світу 1990 року Матеуц повинен був підписати контракт з «Барселоною», але трансфер зірвався в останній момент і він перейшов в інший іспанський клуб, «Реал Сарагоса»[4]. За два роки в «Сарагосі» зіграв 64 матчі і забив 10 м'ячів.

Восени 1992 року став гравцем італійської «Брешії», але провів за сезон всього чотири гри і перейшов в інший клуб Серії A, «Реджяну». Проте і в новому клубі через травму коліна (розриву меніска) Матеуц грав нечасто, і взимку 1995 року повернувся в «Динамо».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Спортул», за команду якого виступав у сезоні 1995/96. Всього у вищому дивізіоні Румунії провів 281 матч, забив 134 гола, в єврокубках — 23 матчі, 12 забитих м'ячів[1].

Виступи за збірну

У складі юнацької (U-18) збірної Румунії брав участь у юнацькому Євро-1983 в Англії.

7 лютого 1984 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Румунії в товариському матчі проти збірної Алжиру[2], а перший м'яч забив 7 березня того ж року у ворота збірної Греції[5]. Тренер Мірча Луческу не взяв Матеуца на чемпіонат Європи 1984 року, але після європейської першості Матеуц викликався в збірну досить регулярно протягом 7 років[6].

Як і в клубі, особливо вдалим періодом для Матеуца у збірній став кінець 1980-х: у відбірковому турнірі чемпіонату світу 1990 року він зіграв у всіх 6 матчах і забив 2 голи[6]. Перед фінальним турніром Матеуц розглядався як один з лідерів румунського нападу на турнірі в Італії[7], але на чемпіонаті лише одного разу вийшов на поле у зустрічі групового турніру зі збірною Аргентини[5].

Останній матч за національну збірну Румунії провів 20 жовтня 1991 року в рамках відбіркового турніру до чемпіонату Європи 1992 року проти збірної Болгарії[6]. Всього у складі збірної взяв участь у 56 матчах і забив 10 м'ячів[2].

Тренерська кар'єра

Після завершення ігрової кар'єри Матеуц зайнявся підприємницькою діяльністю, але в 2004 році став помічником Йоана Андоне у бухарестському «Динамо», пропрацювавши на цій посаді до 2006 року[8]. У вересні 2013 року знову став помічником тренера «Динамо», Флавіуса Стойкана.

Титули і досягнення

Командні

«Динамо» (Бухарест): 1989/90
«Динамо» (Бухарест): 1989/90

Особисті

Особисте життя

Дорін Матеуц одружений, у нього дві дочки[9]. Старша дочка, Наталія Матеуц (народилася в 1991 році) — успішна модель[10].

25 березня 2008 року президент Румунії Траян Бесеску нагородив Матеуца орденом «За спортивні заслуги» III ступеня за досягнення у національній збірній Румунії[11].

Матеуц володіє баром «13 вересня» у Бухаресті. У серпні 2010 року в румунській пресі з'явилася інформація про те, що Матеуц страждає алкоголізмом[12].

Примітки

  1. Савін А. В. Світової футбол: хто є хто: Повна енциклопедія. — М. : Ексмо, 2007. — С. 406-407. — ISBN 978-5-699-22359-6.
  2. Dorin Mateuţ (англ.). Romanian Soccer — History & statistics. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  3. Отняли и вручили // Футбол-Хоккей. 4 марта 1990. № 9 (1551). С. 14.
  4. Інтерв'ю (рум.). DinamoMania. 9 вересня 2010. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 27 січня 2011.
  5. Player of the national football team Dorin Mateuţ (англ.). eu-football.info. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  6. Stokkermans, Karel. (21 квітня 2011). Dorin Mateut — International Appearances (англ.). RSSSF. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  7. Наши соперники // Футбол-Хоккей. 10 июня 1990. № 23 (1565). С. 2—4.
  8. Dorin Mateuţ (нім.). weltfussball.de. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  9. Стаття (рум.). Libertatea. 8 липня 2010. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 27 січня 2011.
  10. Natalia Mateuţ s-a dezbrăcat în Playboy (рум.). Libertatea. 7 травня 2009. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  11. Decorarea unor personalităţi ale fotbalului românesc. Comunicat de presă (рум.). Preşedintele României. 25 березня 2008. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  12. Інтерв'ю (рум.). DinamoMania. 3 серпня 2010. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 27 січня 2011.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.