Драгоє Лекович

Драгоє Лекович (сербохорв. Dragoje Leković, чорн. Драгоје Лековић, нар. 21 листопада 1967, Сівац) — югославський футболіст, що грав на позиції воротаря. У складі національної збірної Югославії був учасником двох чемпіонатів світу.

Драгоє Лекович
Драгоє Лекович
Особисті дані
Народження 21 листопада 1967(1967-11-21) (54 роки)
  Сівац, Югославія
Зріст 189 см[1]
Вага 82 кг[1]
Громадянство  СФРЮ,  СРЮ,  Сербія та Чорногорія,  Сербія[2][3][…] і  Чорногорія[2][3][4]
Позиція воротар
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1984–1985 «Морнар»? (-?)
1985–1991 «Будучност» 109 (-?)
1991–1992 «Црвена Звезда» 17 (-?)
1992–1994 «Могрен» 23 (-?)
1994–1995 «Будучност» 24 (-?)
1995–1998 «Кілмарнок» 93 (-?)
1998 «Спортінг» (Хіхон) 5 (-?)
1998–2000 «Малага» 7 (-?)
2000–2002 «Дандолк»  ? (-?)
2002–2003 АЕК (Ларнака) 24 (-?)
2003–2004 «Перт Глорі»  ? (-?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1987 Югославія U-20  ? (-?)
1988–1991 СФР Югославія 4 (-?)
1997–1998 СР Югославія 10 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Народився в містечку Сівац, СФРЮ (нині — Сербія), але у 1976 році родина Драгоє переїхала у Бар (нині — Чорногорія). Там розпочав грати у футбол в місцевому клубі «Морнар».

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Будучност», до складу якого приєднався 1985 року. Відіграв за клуб з Тітограда наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри.

У сезоні 1991/92 виступав за «Црвену Звезду», виборовши титул чемпіона Югославії та Міжконтинентальний кубок, втім основним гравцем не став і в подальшому грав за клуби «Могрен» та «Будучност».

Влітку 1995 року уклав контракт з шотландським «Кілмарноком», у складі якого провів наступні три з половиною роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Кілмарнока», був основним голкіпером команди і допоміг клубу 1997 року виграти Кубок Шотландії[5].

У січні 1998 року перейшов у іспанський «Спортінг» (Хіхон) як дублер Хуана Карлоса Абланедо, з яким у тому ж році зайняв 20 місце у Прімері і вилетів у другий дивізіон. Після цього перейшов в інших іспанський клуб «Малага», якому у першому сезоні допоміг зайняти перше місце у Сегунді і повернув в еліту, втім наступного сезону 1999/00 не зіграв за клуб у чемпіонаті жодної гри, остаточно програвши конкуренцію Педро Контрерасу.

Після цього протягом 2000—2002 років захищав кольори ірландського «Дандолка», а у сезоні 2002/03 роках грав за кіпрський АЕК (Ларнака).

Завершив професійну ігрову кар'єру у австралійському клубі «Перт Глорі», за який виступав протягом 2003—2004 років.

Виступи за збірні

1987 року залучався до складу молодіжної збірної Югославії, разом з якою у статусі основного воротаря був переможцем молодіжного чемпіонату світу в Чилі[6]. А наступного року на футбольний турнір Олімпійських ігор 1988 року теж поїхав як основний воротар і вийшов на поле в першому матчі групового етапу з австралійцями, але був замінений на 30-й хвилині через травму на Стевана Стояновича і більше на турнірі не зіграв.

27 квітня 1988 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СФР Югославії в товариському матчі проти Ірландії (0:2) в Дубліні, втім залишався запасним воротарем і в цьому статусі поїхав на чемпіонат світу 1990 року в Італії, де на поле не вийшов. Всього за цю збірну провів 4 гри.

З розпадом Югославії перестав викликатись до новоствореної збірної Союзної Республіки Югославія, за яку вперше зіграв лише 1997 року, а у наступному році поїхав на чемпіонат світу 1998 року у Франції, де також жодної гри не провів. Всього протягом кар'єри у національній команд провів у формі головної команди країни 10 матчів[7].

Титули і досягнення
«Црвена Звезда»: 1991–92
«Црвена Звезда»: 1991
«Кілмарнок»: 1996–97

Примітки
  1. Olympedia — 2006.
  2. BDFutbol
  3. worldfootball.net
  4. FootballFacts.ru
  5. Cairns, Richard (2011). Killie 'Til I Die. Fasprint Services (Irvine) Ltd. ISBN 978-0-9541653-1-4.
  6. Драгоє Лекович на сайті ФІФА (англ.)
  7. Профіль на сайті reprezentacija.rs

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.