Дроворуб

«Дроворуб» (рос. Дровосек) — картина російського та українського художника-авангардиста Казимира Малевича, датована 1912—1913 рр. Виставлена в Музеї Стедлейка в Амстердамі. Вона представляє механізованого персонажа, підняті руки, готові до удару, в напруженій нерухомості. Складені за ним колоди, здається, об'єднані рядом падінь, що становлять механічні колеса машини. Таким чином, утворена гра в кола і циліндри призводить до потужного механічного ефекту, посиленого металевими кольорами, які утворюють контрастну мозаїку. Дерево — є суттю російської селянської культури. Це предмет, який рясніє в Росії і використовується як для палаців, так і для ізб. Крім того, найдовші стовбури картини готові використовувати для будівництва ізби. Тим не менше, глядач відчуває себе поза часом і простором, у всесвіті, відмінному від природи. Мальовничий простір схожий на «машинізований», простір і ми вже знаходимо тут зародки російського конструктивізму 1920-х років.

Дроворуб
англ. The Woodcutter (recto) / Peasant Women in Church (verso)[1]
нід. De houthakker (recto) / Boerenvrouwen in kerk (verso)[1]
Творець: Малевич Казимир Северинович
Час створення: 1912[2]
Висота: 94 см
Ширина: 71,5 см
Матеріал: олійна фарба і полотно
Зберігається: Музей Стеделек[2]
Музей: Музей Стеделек[2]

Малевич, виходячи з іконографічної структури популярних образів, лубок, створює створює «новий російський стиль», як він називає себе своїми примітивістськими картинами.

Але він додає принципів геометричного сезанізму та футуристичної металізації кольорів. Заповіти Сезанна в його листі від 15 квітня 1904 року до Еміля Бернарда були: ("Обробляйте природу циліндром, сферою, конусом, все в перспективі)

Traitez la nature par le cylindre, la sphère, le cône, le tout mis en perspective…

Малевич дає цілком оригінальне тлумачення цих принципів порівняно з французькими живописцями, Пабло Пікассо, Жоржем Бреке, Фернаном Легером — навіть якщо Малевич тут дуже близький до останнього своїми трубчастими фігурами, своїм циліндризмом.

Асортимент кольорів у Малевича також відрізняється від тих французьких художників, які у 1910-х роках скоріше звели свій вибір на охри, коричневі, сірі, чорношкірі.

Геометричний сезанізм додає внесок італійського футуризму: живопис — це композиція, побудована і покрита металевою фарбою. Саме з цієї геометрії та футуризму Малевич зміг підробити термін кубофутуризм.

Посилання
  1. https://www.stedelijk.nl/en/collection/2422-kazimir-malevich-de-houthakker-%28recto%29-boerenvrouwen-in-kerk-%28verso%29
  2. http://www.stedelijk.nl/en/artwork/2422-de-houthakker-recto-boerenvrouwen-in-kerk-verso

Бібліографія
  • Камілла Грей, Російський авангард у сучасному мистецтві, Темза та Хадсон, зб. «Всесвіт мистецтва», англійський переклад Василя Домінова, 2003, 324  р. ISBN 2-87811-218-0 (ISBN   <span class="nowrap">2-87811-218-0</span>) .
  • Жан-Клод Маркаде, Малевич, Кастерман, 1990, 320  р. ISBN 2-70790025-7 (ISBN   <span class="nowrap">2-70790025-7</span>) .
  • Жан-Клод Маркаде, Російський авангард, 1907—1927, Фламаріон, 2007, 479  р. ISBN 978-2081207868 (ISBN   <span class="nowrap">978-2081207868</span>) .
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.