Дрокія

Назва міста походить від слова dropie, що значить дрохва.

Дрокія вперше згадується в літописі в 1777 року. В 1830 році це було маленьке поселення з 25 родин. В 1847 році в Дрокії було побудовано перше промислове підприємство — завод з переробки винограду. В 1875 році були збудовані два млини, які приводилися в рух за допомогою пари. Інтенсивніший розвиток промисловості почався з будівництвом наприкінці XIX століття залізниці. Дрокія одержала статус міста в 1973 році. В 1991 році в ній проживало 21,9 тис. жителів. Дрокія 2000-й місто Радянського Союзу[1]. 28-го серпня святкується «день міста».

Підприємства харчової промисловості (виробляються сир і масло), виробництво будівельних матеріалів.

На околиці міста працює завод цукрової промисловості, що належить німецькому концерну «Sudzuker-Moldova». Він виробляє цукор у кількості близько 3000 тонн за добу. На літо 2008 року будується завод зі збірки склопакетів і віконних рам, а також пластикових труб.

• 1777 — Дрокія була вперше згадана в хроніках 1777-го року.
• 1830 — Дрокія — це населений пункт з 25-ти родин.
• 1847 — Згідно з офіційними документами, було організовано перше підприємство з переробки винограду.
• 1875 — Було побудовано 2 млини.
• 1889 — Побудований залізничний вокзал, одночасно з відкриттям залізничного маршруту Бєльці-Окниця, відкрив нові зв'язки зі світом і сприяв індустріальному розвитку міста.

Собор Успіння Богоматері є єдиним святим місцем у Молдові, де фрески були написані румунським художником Петрі Акітеніє. У брошурі «Собор Успіння Богоматері», опублікованій в газеті «Flux» панотцем церкви, собор згадується як найвизначніший для жителів Дрокії архітектурний здобуток. Собор був зведений за 4 роки, починаючи з 1988-го.

• Дорохой, Румунія
• Редеуци, Румунія
• Коломия, Україна
• Борисів, Білорусь

У Дрокії народилися:

• Колодій Анатолій Миколайович — український правознавець.