Бєльці

Бєльці[7][8][9][10] або Бельці (молд./рум. Bălţi) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Бєльці — це найважливіший транспортний вузол (2 аеропорти), промисловий округ, культурний та діловий центр, який також часто називають «північною столицею» Молдови[11].

Бєльці
Bălți
Герб м. Бєльці Прапор м. Бєльці
Бєльці
Основні дані
47°45′44″ пн. ш. 27°55′42″ сх. д.
Країна Республіка Молдова
Регіон Бельці
Столиця для Bălți Municipalityd
Засновано 1421 (601 рік)
Перша згадка 1620[1][2][3]
Статус міста 1818[4]
Площа 45,42 км²
Населення 149,2 тис. осіб (2012)
Висота НРМ 102 м
Міста-побратими Дьюла, Плоцьк, Ізмір (1996)[5], Стрий, Тирасполь, М'єркуря-Чук, Смолян, Лариса, Орша (1996), Кесон, Хмельницький, Вітебськ, Даугавпілс (2015), Чернівці (5 жовтня 2013)[6], Могилів-Подільський, Білосток
Телефонний код (373) 231
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 873909
Поштові індекси MD-3001
Міська влада
Мер міста Василь Панчук
Вебсайт balti.md
Мапа


 Бєльці у Вікісховищі

Назва

Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер[12].

Українська назва міста — Бєльці[7][8][9][10].

Географія

Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Бєльцький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².

Промисловість

3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.

Транспорт

У місті — 2 залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея), 2 аеропорти (Бєльці-Лядовени (аеропорт) та Бєльці-Город).

26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».

Адміністративно-територіальний устрій

До складу Бельцької міськради входять два села: Єлизавета та Садовоє.

Населення

Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, 1 січня 2006 р. постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб[13]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому ) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.

Перепис населення 2004 року

Згідно з даними перепису 2004 року населення м. Бєльці становило 127 561 особа. Міське населення — 122 669 осіб, сільське населення — 4 892 осіб. Чоловіки — 58 418, жінки — 69 143[14].

Етнічний склад[15]:

Національність Кількість (осіб.)  %
молдовани66 87752,4 %
українці30 28823,7 %
росіяни24 52619,2 %
румуни22581,8 %
болгари2970,2 %
гагаузи2430,2 %
інші28892,3 %
без відповіді1830,1 %

Результати всіх переписів населення[16]

Рік1897193019591970197919892004
Кількість (тис. осіб.)18,530,667,7105,5126,9161,5127,6

Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.

Культура

Фестивалі:

  • Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
  • Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»

Заклади культури:

  • Національний театр імені Васіле Александрі
  • Регіональний музей історії та етнографії
  • Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
  • Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
  • Муніципальний палац культури
  • Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
  • Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
  • Палац культури «Молдова»
  • Кінотеатр «Patria-Balti»

Пам'ятки історії та архітектури

Пам'ятник Тарасу Шевченку
  • Церква Святого Миколая (1795)
  • Церква Різдва Богородиці (1884)
  • Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
  • Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
  • Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
  • Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)
  • Церква Святих Архангела Михаїла і Гавриїла (1933)
  • Будівля Бєльцького єпархіального управління (1934)
  • Пам'ятник воїнам, полеглим в Афганістані (1999)
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку (2001)
  • Пам'ятник Стефанові Великому (2003).

Освіта

Вища освіта

Середня спеціальна освіта

  • Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
  • Політехнічний коледж
  • Медичний коледж
  • Музично-педагогічний коледж
  • Технічний коледж залізничного транспорту
  • Коледж легкої промисловості.

Середня освіта

  • 12 теоретичних ліцеїв
  • 10 середніх шкіл
  • 2 гімназії
  • 1 початкова школа

У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.

Релігія

Релігійний склад[18]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.

Міста-побратими

Місто Країна Дата угоди
Стрий Україна1980
Смолян Болгарія1985
Ларіса Греція1986
М'єркуря-Чук Румунія1993
Дюла Угорщина1995
Орша Білорусь1996
Ізмір Туреччина1997
Хмельницький Україна1997
Лейкленд США, штат Флорида1997
Кесон Північна Корея1997
Вітебськ Білорусь2002
Речиця Білорусь2005
Мілес Греція2006
Чернівці Україна2013

Відомі бєльчани

Див. також

Консульства

Консульство Украïни

Примітки

  1. https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/104-115.pdf
  2. https://esp.md/sobytiya/2016/02/23/akademiya-nauk-1421-god-ne-yavlyaetsya-datoy-pervogo-upominaniya-o-belcah?qt-widget_socials=0
  3. http://dspace.usarb.md:8080/jspui/bitstream/123456789/2373/1/Marsalcovschi_Teo_Teodor_Geneza_municipiului_Balti.pdf
  4. Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 66 (рос.)
  5. https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
  6. http://chernivtsy.eu/portal/byel-tsi
  7. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  8. Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  9. Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  10. Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Т. Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136.
  11. У Молдови може з'явитися друга столиця
  12. English <-> Romanian Online Dictionary — a Bilingual Dictionary from ECTACO
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
  17. Сайт Бєльцького державного університету

Література

Посилання

Ришканський район Синжерейський район
Глоденський район Синжерейський район
Фалештський район Синжерейський район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.