Бєльці
Бєльці[7][8][9][10] або Бельці (молд./рум. Bălţi) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Бєльці — це найважливіший транспортний вузол (2 аеропорти), промисловий округ, культурний та діловий центр, який також часто називають «північною столицею» Молдови[11].
Бєльці Bălți | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
47°45′44″ пн. ш. 27°55′42″ сх. д. | |||||
Країна | Республіка Молдова | ||||
Регіон | Бельці | ||||
Столиця для | Bălți Municipalityd | ||||
Засновано | 1421 (601 рік) | ||||
Перша згадка | 1620[1][2][3] | ||||
Статус міста | 1818[4] | ||||
Площа | 45,42 км² | ||||
Населення | 149,2 тис. осіб (2012) | ||||
Висота НРМ | 102 м | ||||
Міста-побратими | Дьюла, Плоцьк, Ізмір (1996)[5], Стрий, Тирасполь, М'єркуря-Чук, Смолян, Лариса, Орша (1996), Кесон, Хмельницький, Вітебськ, Даугавпілс (2015), Чернівці (5 жовтня 2013)[6], Могилів-Подільський, Білосток | ||||
Телефонний код | (373) 231 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
GeoNames | 873909 | ||||
Поштові індекси | MD-3001 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Василь Панчук | ||||
Вебсайт | balti.md | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Бєльці у Вікісховищі |
Назва
Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер[12].
Географія
Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Бєльцький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².
Промисловість
3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.
Транспорт
У місті — 2 залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея), 2 аеропорти (Бєльці-Лядовени (аеропорт) та Бєльці-Город).
26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».
Адміністративно-територіальний устрій
До складу Бельцької міськради входять два села: Єлизавета та Садовоє.
Населення
Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, 1 січня 2006 р. постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб[13]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому ) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.
Перепис населення 2004 року
Згідно з даними перепису 2004 року населення м. Бєльці становило 127 561 особа. Міське населення — 122 669 осіб, сільське населення — 4 892 осіб. Чоловіки — 58 418, жінки — 69 143[14].
Етнічний склад[15]:
Національність | Кількість (осіб.) | % |
---|---|---|
молдовани | 66 877 | 52,4 % |
українці | 30 288 | 23,7 % |
росіяни | 24 526 | 19,2 % |
румуни | 2258 | 1,8 % |
болгари | 297 | 0,2 % |
гагаузи | 243 | 0,2 % |
інші | 2889 | 2,3 % |
без відповіді | 183 | 0,1 % |
Результати всіх переписів населення[16]
Рік | 1897 | 1930 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2004 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кількість (тис. осіб.) | 18,5 | 30,6 | 67,7 | 105,5 | 126,9 | 161,5 | 127,6 |
Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.
Культура
Фестивалі:
- Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
- Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»
Заклади культури:
- Національний театр імені Васіле Александрі
- Регіональний музей історії та етнографії
- Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
- Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
- Муніципальний палац культури
- Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
- Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
- Палац культури «Молдова»
- Кінотеатр «Patria-Balti»
Пам'ятки історії та архітектури
- Церква Святого Миколая (1795)
- Церква Різдва Богородиці (1884)
- Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
- Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
- Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
- Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)
- Церква Святих Архангела Михаїла і Гавриїла (1933)
- Будівля Бєльцького єпархіального управління (1934)
- Пам'ятник воїнам, полеглим в Афганістані (1999)
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (2001)
- Пам'ятник Стефанові Великому (2003).
Освіта
Вища освіта
- Бєльцький державний університет імені Алеко Руссо [17]
- Дністровський інститут економіки і права
- Бєльцька філія Балтійського інституту економіки, політики і права
- Бєльцький навчальний центр молдовської філії Сучасного гуманітарного інституту (академії).
Середня спеціальна освіта
- Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
- Політехнічний коледж
- Медичний коледж
- Музично-педагогічний коледж
- Технічний коледж залізничного транспорту
- Коледж легкої промисловості.
Середня освіта
- 12 теоретичних ліцеїв
- 10 середніх шкіл
- 2 гімназії
- 1 початкова школа
У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.
Релігія
Релігійний склад[18]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.
Міста-побратими
Відомі бєльчани
- Альперін Михайло Юхимович — джазовий музикант, у 1970-ті роки жив і навчався у місті Бєльці.
- Борщак Ілько (1894—1959) — український політичний діяч, історичний публіцист і журналіст єврейського походження.
- Брандіс Ірина Михайлівна (* 1973) — радянська, молдовська і румунська шахістка.
- Ботнарюк Вадим Маркович — продюсер
- Волонтир Міхай Єрмолайович (1934—2015) — актор
- Григорій (Герш) Якович Пінкензон (1915—1976) — ізраїльський політичний діяч, відомий як Цві Гершоні
- Глейбман Єва Вольфівна — молдавська радянська лінгвістка.
- Добровольський Юрій Антонович — льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу.
- Лернер Ісай Петрович (1911—1976) — український терапевт.
- Новгородський Володимир Михайлович (1962—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Панчук Василь Тарасович — примар муніципія Белць.
- Плохотнюк Євген Пилипович — ректор Бельцького державного університету ім. Алеку Руссо.
- Ріхтер Анатолій Петрович (нар. 1930) — український співак (бас), народний артист УРСР.
- Семерня Олесь, художник, автор понад 600 картин.
- Феона Олексій Миколайович (1879—1949) — видатний діяч радянської оперети, актор і режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1941), народний артист Карельської АРСР (1943), організатор Ленінградського театру музичної комедії.
Див. також
Примітки
- https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/104-115.pdf
- http://dspace.usarb.md:8080/jspui/bitstream/123456789/2373/1/Marsalcovschi_Teo_Teodor_Geneza_municipiului_Balti.pdf
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 66 (рос.)
- https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
- http://chernivtsy.eu/portal/byel-tsi
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Т. Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136.
- У Молдови може з'явитися друга столиця
- English <-> Romanian Online Dictionary — a Bilingual Dictionary from ECTACO
- Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.
- Сайт Бєльцького державного університету
Література
- Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Т. Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136.
- Більці // Українська Загальна Енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станіславів; Коломия : Рідна школа, 1930. — Т. 1: А – Ж. — С. 327.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- balti.md — офіційний сайт Примерії муніципії Бєльці
- beltsy.md — неофіційний сайт міста Бєльці
- beltsymd.ru — неофіційний сайт міста Бєльці
- madhouse.md — неофіційний сайт міста Бєльці
- beltsy.org — портал «Бєльці-онлайн»
- balti.110mb.com — неофіційний сайт міста Бєльці
- Світлини міста Бєльці
Ришканський район | Синжерейський район | |
Глоденський район | Синжерейський район | |
Фалештський район | Синжерейський район |