Другий з'їзд монархів у Вишеграді

Другий з'їзд монархів у Вишеграді — спільна зустріч правителів Угорського королівства, Польського королівства та Королівства Богемія, яка відбулася влітку 1338 року в угорському Вишеграді. Це була друга вишеградська зустріч представників Угорщини, Чехії та Польщі (перша відбулася в листопаді 1335 року).

II З'їзд монархів у Вишеграді
Назва зображення:	Сучасний вигляд королівського палацу у Вишеграді
Дата проведення:	1338
Місце проведення:	Вишеград, Угорщина
Країни-учасниці:	Угорське королівство Королівство Богемія Королівство Польське Королівство Руське

З числа учасників так званого «вишергадського трикутника», представленого правителями Угорщини, Чехії та Польщі, особисто не з'явився король чеський Ян I Сліпий (Люксембурзький), якого репрезентував син — маркграф Моравії Карл V. Згадується також приїзд до угорського короля деякого руського князя Лотка (Lothka)[1], якого дослідники ідентифікують або як галицько-володимирського короля Юрія II[2], як одного із галицьких бояр[3][4] або як Володислава Земовитовича Куявського[5]. Є і інші варіанти його ідентифікації, зокрема як внука короля Юрія I — Володимира, останнього представника Рюриковичів у Галицько-Волинському князівстві[6].

Головними наслідками з'їзду стала відмова на користь королівства Чехії претензій польського короля Казимира III на сілезькі князівства і Плоцьк, обіцянка Яна I Сліпого не буде підтримувати Тевтонський орден на визначеному папою Бенедиктом XII суді з приводу територіальних суперечок між Королівством Польським та Тевтонським орденом, а також надання принцові угорському Людовику спадкових прав на Польщу у випадку бездітної смерті Казимира III[7][8]. Ідучи на такі поступки Угорщині, Казимир ймовірно вважав, що Анжу не обіймуть польського трону, оскільки він мав ледве 28 років. Незабаром після цього відбувся судовий процес проти Ордену у Варшаві (на нейтральній території); вирок велів хрестоносцям повернути всі захоплені у Польщі землі та оплатити відшкодування. Після апеляції ордена папа призупинив виконання цього вироку.

У польській історіографії деколи висловлюється припущення, що у випадку участі у з'їзді руського короля Юрія II він міг передати спадкові права на свої землі польському королю Казимиру ІІІ[9][10]. Однак таке твердженя немає відповідної доказової бази, а можливість подібної угоди виглядає малоймовірною через ворожі стосунки, що склались на той момент між двома правителями. Михайло Грушевський уважав, що ймовірна участь короля Юрія II у з'їзді навпаки мала на меті випередити невигідні для свого князівства домовленості між угорським та польським королями[2]. Імовірність таких домовленостей підтверджується поведінкою обидвох королів у 1340 році, коли після смерті Юрія II вони організували спільний похід на Русь (військо угорців очолював палатин Віллерм Другет[11]), у ході якого польським королем було пограбовано, зокрема, міста Перемишль та Львів.