Дрік Олександра Миколаївна

Під час Революції Гідності приєдналась до люстраційного руху, у 2015 очолила Громадський люстраційний комітет — громадську організацію, створену з метою очищення влади від корумпованих та недемократичних еліт[4].

У 2016 році ініціювала та координувала коаліцію з шести антикорупційних громадських організацій під назвою «Декларації під контролем»[5], яка адвокатувала запуск і належне функціонування системи електронного декларування через співпрацю з парламентським Комітетом з питань запобігання та протидії корупції[6][7], моніторинг виконання закону і реагування на порушення[8][9][10], захист антикорупційного законодавства, в тому числі через проведення вуличних акцій[11][12][13], перевірку декларацій і залучення представників громадянського суспільства до виявлення порушень в деклараціях через онлайн інструменти[14][15][16]. Під час цієї кампанії англомовне українське видання KyivPost включило Олександру Дрік до свого щотижневого рейтингу реформаторів[17].

У 2016 році стала однією з 9 співзасновників Громадської ради доброчесності, яка здійснює моніторинг судової реформи[3][18]. У 2017 році була обрана членом Громадської ради Національного агентства з питань запобігання корупції[19], подала у відставку того ж року, заявляючи про політичну залежність керівництва НАЗК та виступаючи за перезавантаження НАЗК[20]. З тих пір адвокатувала прийняття відповідного законопроекту[21][22], що сталося восени 2019[23] року і призвело до переобрання керівництва органу[24]. У 2018—2019 входила до Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро[25]. Під час перебування в Раді була автором і ведучою телепередачі на національному 24-му каналі під назвою «Справа детектива», в якій детективи НАБУ розповідали про гучні антикорупційні розслідування[26][27].

З 2016 року веде блог на Українській правді і має понад 50 публікацій українською та англійською мовами[28][29][30]. З 2017 по 2019 була автором та ведучою майже 100 випусків щотижневої програми «Антикорупційний майдан» на загальнонаціональному 24 каналі[31].

У 2019 на позачергових виборах до Верховної Ради України балотувалась за списками парламентської політичної партії «Об'єднання Самопоміч» (№ 3 у списку)[32][33], проте партія не подолала прохідного бар'єру.

У жовтні 2019, після формування нового уряду, призначена Міністром оборони України Андрієм Загороднюком радником з антикорупційної політики[34]. У Міністерстві працювала над розробкою антикорупційного плану дій[35] та реформи системи внутрішнього контролю та управління ризиками[36][37]. Напрямок був визначений одним із пріоритетних реформ Міністерства оборони та Збройних сил України[38] та затверджений Кабінетом Міністрів України як частина програми діяльності уряду[39]. Залишила посаду в Міністерстві оборони разом зі зміною Міністра у березні 2020 року.