Дубовий Іван Костянтинович

Іва́н Костянти́нович Дубови́й (нар. 19(7) грудня 1894 пом. 27 грудня 1956) полковник Армії УНР.

Іван Костянтинович Дубовий
Народження 7 грудня 1894(1894-12-07)
с. Галиця
Смерть 27 грудня 1956(1956-12-27) (62 роки)
Франція
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Полковник
Командування командир 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Біографія

Народився у с. Галиця Ніжинського повіту Чернігівської губернії в родині селянина-власника с.Галиця Костянтина Миколайовича Дубового та його дружини Марії Андріївни[1].

Закінчив Ніжинське комерційне училище, Миколаївське інженерне училище (14 травня 1915), вийшов прапорщиком у розпорядження штабу XI російської армії.

На службі РІА

З 28 травня 1915 р. служив у 1-й роті 22-го саперного батальйону. Під час Першої світової війни дістав всі бойові нагороди до ордена Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орден Святого Георгія IV ступеня — за бій 28 травня-2 червня 1916 р. під с. Гайворонка. Штабс-капітан з 17 вересня 1917 р.

На службі УНР

З 9 лютого 1918 р. — командир сотні ім. І. Мазепи 2-го Запорізького куреня військ Центральної Ради. З початку березня 1918 р. — командир 2-го куреня 2-го Запорізького полку Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З 17 листопада 1918 р, після протигетьманського повстання, — комендант Харкова. З грудня 1918 р — командир 2-го Запорізького, а потім — 2-го Мазепинського полку 1-ї Республіканської дивізії Дієвої армії УНР. З 13 квітня 1919 р. — командувач Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. 16 квітня 1919 повів залишки запорожців через Румунію на з'єднання з основними частинами Армії УНР. З кінця травня 1919 р. — командир 20-го Запорізького пішого ім. І. Мазепи полку Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу: командир збірної бригади Запорізької дивізії, що складалася з піших полків Запорізького корпусу. У 1921–1922 рр — командир 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.

В еміграції

З 1923 р. жив на еміграції у Франції. У 1932–1938 рр. очолював у Франції «Товариство Запорожців» та Союз лицарів Залізного Хреста. Помер на еміграції.

Вшанування пам'яті

5 травня 2018 року на будинку Ніжинської школи №1 було відкрито пам'ятну дошку на честь Івана Дубового. Головним ініціатором відкриття став Владислав Попович, який покрив всі витрати на її виготовлення та особисто встановив дошку на фасаді будівлі.[2][3]



Джерела

Примітки

  1. Метрична книга церкви в ім’я Воскресіння Господнього, с. Галиця Ніжинського повіту, 1894 рік. 1894.
  2. Відкрито меморіальну дошку полковнику Армії УНР Івану Дубовому
  3. Сергій Станіславович Коваленко. www.facebook.com. Процитовано 16 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.