Коваленко Сергій Станіславович

Сергі́й Станісла́вович Ковале́нко (нар. 1 грудня 1956, м. Київ) — український науковець, видавець та громадсько-політичний діяч, кандидат технічних наук.

Коваленко Сергій Станіславович
Народився 1 грудня 1956(1956-12-01) (65 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність науковець, видавець
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Знання мов українська
Партія Українська республіканська партія

Біографія

Сергій Коваленко народився 1 грудня 1956 року в Києві.

Середню освіту здобув у школі № 4 у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. По закінченні у 1980 році з відзнакою механіко-машинобудівного факультету Київського політехнічного інституту (КПІ), залишився на кафедрі обробки металів тиском для проведення подальшої науково-дослідної роботи як інженер і молодший науковий співробітник.

У 1987 році Сергій Коваленко закінчив аспірантуру КПІ та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

По тому обіймав посади молодшого наукового, наукового та старшого наукового співробітника, а від 1992 року — доцента.

У 1999 році залишив викладацьку діяльність у КПІ, і зайнявся зерноторгівлею на Полтавщині.

По поверненню до Києва у 2004 році працював на посадах головного інженера мережі багатозальних кінотеатрів «Мультиплекс», а також декана факультету, доцента Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) та завідувача редакції українознавчої літератури Видавництва МАУП і за сумісництвом (2006—2007 рр.) — старшим науковим співробітником відділу геополітики і геостратегії Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.

У 2007 році разом з дружиною Наталією Третьяковою започаткував спеціалізоване видавництво історичної літератури «Стікс».

З 2017 року, живе та працює в місті Ніжин.

Творчий доробок

Сергій Коваленко є автором низки історико-публіцистичних творів, в яких викладено результати його досліджень на тему українських національних революцій 1648—1676 та 1917—1921 років.

Окремі видання:

  • Коваленко С. С. Російсько-український словник з машинобудування. — К.: НМК ВО, 1993. — 109 с. — ISBN 5-7763-1472-0.
  • Коваленко С. С. Опис козацької України 1649-го року: довідник / С. С. Коваленко, О. В. Пугач. — К.: Просвіта, 2004. — 152 с.: іл. — ISBN 966-7551-96-2.
  • Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницького: енцикл. у 3 т. — Т. 1. — К.: Стікс-Ко, 2007. — 375 с.: іл. — ISBN 978-966-96849-0-5.
  • Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницького: енцикл. у 3 т. — Т. 2. — К.: Стікс-Ко, 2008. — 480 с.: іл. — ISBN 978-966-96849-1-22008
  • Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницького: енцикл. у 3 т. — Т. 3 — К.: Стікс-Ко, 2009. — 479 с. — ISBN 978-966-96849-3-6.
  • Коваленко С. С. Останній чин великого Гетьмана: іст. нарис. — К.: Стікс, 2010. — 360 с. — ISBN 978-966-96849-5-0.
  • Коваленко С. С. Іван Богун — український Дон-Кіхот. — К.: Стікс, 2011. — 446 с. — ISBN 978-966-96849-7-4.
  • Коваленко С. С. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Стікс, 2012. — 368 с. — ISBN 978-966-96849-9-8.
  • Коваленко С. С. Похід Запорожців на Донбас і Крим: рік 1918. — К.: Стікс, 2018. — 312 с. — ISBN 978-966-2401-16-5.
  • Коваленко Сергій. Тернисті шляхи УРП: загально-національний контекст. — К.: ТОВ "НВП «Інтерсервіс», 2018. — 256 с. — ISBN 978—617—696—831—3.
  • Коваленко Сергій, Попович Владислав, Шкурко Микола. Веркіївська сотня Ніжинського полку Війська Запорозького: історичний нарис. — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2019. — 24 с. — ISBN 978-617-640-424-8.
  • Коваленко С. С. Військо Запорозьке 1578 - 1599 років: перша республіка. — К.: Стікс, 2021. — 336 с. — ISBN 978-966-2401-18-9.

Громадсько-політична діяльність

Сергій Коваленко під час презентації проекту «Вікі любить Землю»

Сергій Коваленко дотримується націоналістичних поглядів. Впродовж 2008—2012 років був членом ВО «Свобода», з якої вийшов через незгоду з керівництвом у питаннях його кадрової політики, яка не відповідає декларованим цілям організації[1].

На місцевих виборах у жовтні 2010 року був обраний до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області за списком ВО «Свобода»[2].

З травня 2012 по листопад 2013 року був головою проводу Київської міської організації ОУН, а з листопада 2012 по березень 2014 року очолював Київську крайову організацію Української республіканської партії. У квітні 2014 р. обраний Головою ради колегій і членом Проводу Української республіканської партії.

Співзасновник громадської організації «Добровольчий Рух України».

Влітку 2017 року разом з Владиславом Поповичем заснував громадську ініціативу (ГІ) «Почесна варта». 6 вересня 2018 р. склав із себе повноваження Голови ради колегій, члена Проводу і члена Центральної Ради Української республіканської партії аби повністю присвятити себе творчій і видавничій діяльності, а також роботі у ГІ «Почесна варта». На підставі результатів своїх праць запропонував в рамках діяльності «Почесної варти» встановити в Ніжині поруч з пам'ятником Гетьману Богдану Хмельницькому пам'ятний знак на честь заснування 1648 року Ніжинського полку Війська Запорозького, що й було реалізовано Владиславом Поповичем і Миколою Шкурком 14 жовтня 2018 року[3] з використанням картографії з книги «Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія в 3-х томах» авторства Сергія Коваленка. За задумом цей пам'ятний знак має стати еталоном для вшанування інших полків Війська Запорозького, що виникли в процесі Української Революції 1648—1676 років

З Владиславом Поповичем і Миколою Шкурком в рамках діяльності «Почесної варти» виступив співорганізатором створення 14 жовтня 2018 року Стіни Героїв в Ніжині[3],[4], започаткованої раніше встановланням меморіальних дощок на честь Миколи Росіневича, Івана Хімченка, Михайла Шкляренка[5].

11 лютого 2020 року видавництво «Стікс» оприлюднило біографічні відомості одного з головних ідеологів УПА Йосипа Позичанюка. Суттєвим при цьому є точне визначення дати його народження з особової справи, яку вдалося знайти видавництву «Стікс» під час роботи над книгою про Йосипа Позичанюка. .[6]

Нагороди

• Медаль «За збереження історії» від Добровольчого Руху ОУН.

• Відзнака Української Республіканської Партії «За особливі заслуги».[7][8]

Інтернет-посилання

Інші джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.