Дубінгяйський замок

Дубінгяйський замок — замок-резиденція у м. Дубінгяй (Молетський район, Литва).

Дубінгяйський замок
Залишки замку на острові, картина Наполеона Орди (1870)

Тип замок
Країна  Литва
Розташування Дубінгяй
Архітектурний стиль ренесанс
Засновано 1413
Будівництво 1413
поч. XVI ст.  
Стан збереглися фундаменти
Ідентифікатори й посилання
Дубінгяйський замок (Литва)

 Дубінгяйський замок у Вікісховищі

Перший мурований замок побудував Вітовт, великолитовський князь, у 1412–1413 роках на острові (зараз півострові) озера Асвея, щоб захистити столицю Вільно він нападів з Лівонії. Не збереглося жодних згадок про архітектуру замку Вітовта. До 1508 року замок уже був у власності Єжи Радзивілла. Він побудував новий палац у стилі Ренесансу у першій половині XVI століття. Після смерті Єжи його син Микола «Рудий» успадкував власність, і місто поблизу стало важливим центром Реформації у Литві. Барбара Радзивілл провела у замку п'ять місяців після свого одруження із Сигізмундом Августом у 1547 році. Палац був однією з найрозкішніших резиденцій князівства, не набагато поступаючись Королівському палацу. Дубінгяйський замок був головною резиденцією Біржайсько-Дубінгяйської лінії родини Радзивіллів до другої половини XVII століття, коли вона перемістилася до Біржайського замку.

Під час польсько-шведських воєн замок був розграбований арміями, лояльними до короля Польщі, і конфіскований у Богуслава Радзивілла. Його повернули родині у другій половині XVII ст. Занедбаний замок і церква фактично були у руїнах. Його було продано Міхалу Тишкевичу у 1808 році. Сьогодні збереглися і досліджуються лише фундаменти і кілька підвалів замку.

Мурована кальвіністська Церква Святого духа була побудована у стилі Відродження поруч із замком Янушем Радзивіллом до 1620 року як усипальниця родини Радзивіллів. Там були поховані найбільш визначні члени родини: Миколай Радзивілл «Чорний» (1565) та його дружина Ельжбєта Шидловецька (1562), Миколай Радзивілл «Рудий» (1584) та Януш Радзивілл (1620). Їхні останки було знайдено під час археологічних розкопок у 2004 році і перепоховано там 5 вересня 2009.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.