Дудар Антін Петрович

Життєпис

Антін Петрович Дудар народився 5 травня 1886 року в с. Великі Бірки (нині смт Тернопільського району Тернопільської області, Україна) в селянсько-міщанській сім'ї.

У рідному селі навчався в початковій школі, яку успішно закінчив 1898 року.[1] В тому ж році продовжив навчання в «І-й цісарсько-королівсьскій вищій гімназії Франца-Йосифа» (згодом Тернопільська українська гімназія) де з жовтня 1898 відкрився набір у перші класи з «руським викладовим язиком» — українською мовою. В 1912 закінчив правничий факультет Львівського університету.[2]

Відбувши правничу практику, працював помічником адвоката в Теребовлі. Під час Першої світової війни воював у австрійській армії. Потрапив до російського полону, звідки втік з групою українських старшин у січні 1917[3]. В листопаді 1918 року добровільно зголосився до УГА. Під час Листопадового Зриву командант залізничного двірця (вокзалу) в Тернополі[4][5], згодом поручник УГА, старшина Запасного Коша в Тернополі, а потім — командант сотні Восьмої (Галицької) бригади УГА.

Помер у жовтні 1919 р. від епідемічного висипного тифу в «чотирикутнику смерті» в м. Барі Вінницької області.

Примітки
  1. Мацелюх Р., Побер Б., Ханас В. Великі Бірки: З глибини віків до наших днів. — Тернопіль: Лілея, 2005. — С. 67.
  2. Гуцал П. З.Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: Біографічний довідник. — Тернопіль, 2008. — С. 53.
  3. Г. Лучанко. Тернопільці на оборону Києва. // «Вісті Комбатанта», 1970. — № 2.
  4. Дуда І. Тернопіль 1914—1920. // Тернопілля 95. Регіональний річник. — Тернопіль: Збруч, 1995. — С. 26.
  5. Лазарович М. Друга столиця ЗУНР // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2010. — Ч. 63.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.