Дуда Ігор Микитович

Ігор Микитович Дуда
Ігор Дуда на фестивалі «Дзвони Лемківщини» в урочищі Бичова
Псевдо І. Ганчова
Народився 10 березня 1940(1940-03-10) (81 рік)
с. Ганчова, Горлицький повіт, Краківське воєводство
Громадянство УРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність мистецтвознавець,краєзнавець,педагог,редактор
Сфера роботи мистецтвознавство
Alma mater Інститут живопису, скульптури та архітектури ім.І.Ю.Рєпіна Академії мистецтв СРСР у Ленінграді (теп. Санкт-Петербург, РФ), 1973 р.
Мова творів українська
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник культури України
 Дуда Ігор Микитович у Вікісховищі

Ігор Микитович Ду́да (псевдонім: І. Ганчова; нар. 10 березня 1940, с. Ганчова Горлицького повіту Краківського воєводства, Польща) — український мистецтвознавець, краєзнавець, педагог, редактор, діяч культури.

Регалії
Ігор Дуда, Ореста Синенька на конференції в Бучацькій ЦРБ, осінь 2014

Член НСЖУ (1984), НСХУ і НСКУ (1992), Міжнародної асоціації мистецтвознавців (1996), НТШ у Львові(1998). Заслужений працівник культури України (1999). Член редколегії Тернопільського енциклопедичного словника. Заступник голови (від 1994), голова (1998—2000) обласного товариства «Лемківщина»; член колегії Всеукраїнського товариства «Лемківщина» (від 2001), президії Світової Федерації українських лемківських об'єднань (2002—2012). Від 1999 — редактор газети «Дзвони Лемківщини».

Організатор першого в Україні фестивалю лемківської культури «Ватра» (село Гутисько Бережанського району Тернопільської області, 5-6 червня 1999).

Відзнаки

Життєпис
На відкритті пам'ятника українцям-жертвам депортації 1944—1946, 1951 років (м. Тернопіль)

Закінчив Львівський технікум легкої промисловості (1961), Інститут живопису, скульптури та архітектури АМ СРСР (мистецтвознавство, 1973 р.; м. Ленінград, нині Санкт-Петербург, РФ).

У 1966—1991 — на педагогічній роботі у Тернополі: в ПТУ № 8, Республіканській школі декораторів-рекламознавців, кооперативному технікумі, педагогічному інституті (нині ТНПУ), обласному інституті підвищеної кваліфікації вчителів. У 2005-14 - доцент ТНПУ ім. В.Гнатюка (за сумісництвом).

Від 1991 — організатор і директор Тернопільського обласного художнього музею. Співзасновник художньо-меморіального музею Л. Левицького в селі Бурдяківці Борщівського району (1996), музею «Лемківщина» в Тернополі (2000).

Творчість
Михайло Ониськів, Григорій Шергей, Євген Безкоровайний та Ігор Дуда після презентації книги «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (15.05.2015)

Працює в галузі прикладної графіки, художнього оформлення, рисунка і реставрації живопису; оформляє афіші, буклети, емблеми, герби, книжки та інше.

Автор каталогів
  • «Перша Всеукраїнська виставка художників-монументалістів» (Тернопіль: Діалог, 1994. — 52 с.)
  • «Дмитро Шайнога. Малярство» (Тернопіль: Збруч, 1994. — 32 с.)
  • «Діонізій Шолдра. Малярство», (Тернопіль: Лілея, 1995. — 28 с.)
  • «Мистці Тернополя» (Тернопіль: Лілея, 1995. — 32 с.)
  • «Андрій Ткаченко» (Тернопіль: Лілея, 1996. — 32 с.)
  • «Антін Малюца. Графіка, малярство 1925—1943 рр.» (Тернопіль: Гал-Друк, 1998. — 36 с.).
  • Тернопільський обласний художній музей. Живопис. Скульптура. Ч. І. (Тернопіль: Астон, 2007. — 144 с.; співавтор О. Войтович та ін.)
  • Тернопільський обласний художній музей. Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво. Ч. ІІ. (Тернопіль: Астон, 2008. — 144 с.; співавтор О. Войтович та ін.)

Автор краєзнавчих путівників
  • Бучач. Путівник. — Львів : «Каменяр», 1985. — 72 с. — 8 000 прим. (укр.) (рос.)
  • «Борщів». — Тернопіль: Облполіграфвидав, 1989. — 36 с.
  • «Тернопіль. Що? Де? Як?». — Київ: Мистецтво, 1989. — 239 с. (співавтор Богдан Мельничук).
  • «Тарас Шевченко на Тернопільщині». — Тернопіль, 3 вид.: 1990, 1998, 2007; (співавтор Богдан Мельничук).
  • «Тернопільщина літературна. 325 імен на карті області». — Тернопіль: Облполіграфвидав, 1990. — 76 с.
  • «Земля Тернопільська». — Тернопіль: Джура, 2003. — 369 с. (співавтор Богдан Мельничук).
  • «Монастириська». — Тернопіль: Збруч, 2006. — 36 с.
  • «Тернопіль: 1540-1944». Іст.-краєзн. хроніка. Ч. І. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 296 с.; Ч.ІІ. -Тернопіль,2018. -344 с.

Автор мовознавчих книг
  • «Спомнеш моє слово. Лемківські приповідки». — Тернопіль: Астон, 2008. — 88 с., — 4 л. фото.; 2-ге видання — 2016.
  • «Лемківський словник. 26 000 слів». — Тернопіль: Астон, 2011. — 376 с.
  • «Лемківський гумор». Тернопіль: Астон, 2014. — 392 с. — 20 авт. рис.

Інші праці

Автор близько 1050 статей, рецензій та нарисів з історії, культури і мистецтва в періодичних виданнях України та Польщі, серед яких:

  • «Буковинська Переберія» (1982—1983)
  • «Літературно-мистецька енциклопедія Тернопільщини» (1984—1986)
  • «Дорогами рідного краю» (1988—1990)
  • «Тернопільщина мистецька» (1992—1993)
  • «Вулиці змінюють імена» (1992)
  • «Художники Тернопільщини» (1994)
  • «Тернопіль. 1540–1991» (1999—2002).
  • «Тернопільський енциклопедичний словник» (Т. І-ІV: 2003 — 194 ст., 2005 — 216 ст., 2007 — 102 ст., 2009 — 48 ст.; всього — 560 ст.)

Примітки
  1. Віктор Уніят, Мар'ян Федечко. Вони із Лепківської сотні // Вільне життя плюс. — № 6. — 2014. — 24 січня.
  2. Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.