Дудик Петро Семенович

Життєпис

Народився Петро Семенович Дудик 10 червня 1926 року в селі Косинь, тепер Воладавського повіту Люблінського воєводства (Польща). До 1939 року закінчив 5 класів Косинецької сільської школи. Навчання велося тільки польською мовою. В 1942 році, навчався в Холмській гімназії. У вересні 1945 року Петро Дудик став студентом тодішнього Ровенського державного учительського інституту, який з відзнакою закінчив у 1947 році. З вересня 1947 по лютий 1948 року працював учителем української мови і літератури в Рівненській фельдшерсько-акушерській школі. Одружившись, переїхав до Дніпропетровська. У 1951 р. екстерном закінчив з відзнакою Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «українська мова та література».

Професійна діяльність

1 вересня 1951 - аспірант Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Академії наук (спеціальність «українське мовознавство» [2].

1954-1972 - старший викладач кафедри української мови у Полтавському педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка

1955 - захист кандидатської дисертації на тему «Неповні та еліптичні речення в сучасній українській літературній мові»

1958 доцент, завідувач кафедри української мови

1962 проректор з навчальної і наукової роботи

1966 — проректор з наукової роботи

1972-1994 — завідувач кафедри української мови у Вінницькому педагогічному інституті [2]

1973 - захист докторської дисертації на тему «Синтаксис сучасного розмовного українського літературного мовлення» в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні

1974 - присвоєно вчене звання професора

1995 — професор кафедри української мови у ВПІ

1996-1998 — професор кафедри української мови Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова;

1998 — професор кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

2004 – професор кафедри стилістики й культури мови

2006-2009 - професор кафедри журналістики

Лінгвістичні курси для студентів філологічних спеціальностей

  • Вступ до мовознавства
  • Сучасна українська літературна мова
  • Основи культури мови
  • Стилістика
  • Практична стилістика
  • Викладав спецкурси для студентів-журналістів, керував кандидатськими дисертаціями, курсовими, дипломними роботами на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «магістр», консультував докторантів.

Звання та нагороди

  • 1974 - доктор філологічних наук
  • 1975 - професор
  • 1982 - Відмінник народної освіти
  • 1985 - Заслужений працівник вищої школи України
  • 2002 - Заслужений працівник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
  • 2003 - Почесний працівник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
  • 2012 - медаль «За заслуги перед Вінниччиною»[2]

Наукова, педагогічна та навчально-методична робота

Професор Дудик П.С. керував науковою школою, яка активно розробляла наукову тему «Вивчення проблем сучасної української літературної мови, її синтаксичної будови та методики викладання української мови у ВНЗ і в середній школі»: галузь науки – сучасна українська мова з методикою її викладання:

а) у навчальних закладах вищої школи;

б) у педагогічних училищах;

в) у середній загальноосвітній школі. Із цієї проблематики опубліковано 4 монографії та 11 навчальних посібників для вищої і середньої школи (6 посібників мають гриф Міністерства освіти і науки України).

У своєму науковому доробку, мав понад 200 публікацій, 15 із них – це монографії, підручники, посібники. Петро Семенович був також відповідальним редактором кількох науково-навчальних праць. Упродовж багатьох років був членом спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій у Дніпропетровському національному університеті та Ужгородському національному університеті.

Під науковим керівництвом професора Дудика П. С. підготовлено 6 кандидатських дисертацій та 1 докторської (усі успішно захищені). Виступав офіційним опонентом на захисті 63 кандидатських дисертацій і 17 докторських дисертацій (з україністики, русистики, з питань загального мовознавства і з методики викладання української мови у ВНЗ і середній школі). Брав активну участь в організації і проведенні різного рівня наукових і науково-методичних конференцій в університетах: Полтавському, Вінницькому, Національному педагогічному ім. М.П. Драгоманова[3]

Дудик П.С. був членом редакційних колегій 27 збірників наукових праць, рецензентом наукових монографій, підручників і посібників для середньої і вищої школи. Розробляв теоретичні питання мовознавства, лінгводидактики і журналістикознавства.

Наукові публікації

  1. Неповні речення в сучасній українській мові. – Київ, 1958;
  2. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – Київ, 1972 (у співавт.);
  3. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення. – Київ, 1973;
  4. Словосполучення в українській літературній мові. – Київ, 1998;
  5. Просте ускладнене речення. – Вінниця, 2002;
  6. Вступ до мовознавства : підручники і посібники для педагогічних ВНЗ. – Київ, 1974 (у співавт.);
  7. Сучасна українська мова : збірник вправ для лабораторних занять. – Київ, 1987 (у співавт.);
  8. Із синтаксису простого речення. – Вінниця, 1999;
  9. Стилістика української мови. – Київ, 2005;
  10. Сучасна українська мова : завдання і вправи – Київ, 2007 (у співавт.);
  11. Синтаксис української мови. – Київ, 2010 (у співавт.);
  12. Українська мова для 7-8 кл. : підручник. – Київ, 1978 (у співавт., 23 перевидання);
  13. Українська мова : підручник для педучилищ. – Київ, 1994 (у співавт.)
  14. Вивчення української мови в 7 класі : посібник для середньої школи. – Київ, 1979;
  15. Вивчення української мови у 8 класі. – Київ, 1981.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.