Дудкін Олексій Герасимович
Олексій Герасимович Дудкін (нар. 17 березня 1908, селище залізничної станції Розсош Воронезької губернії, тепер місто Розсош Воронезької області, Російська Федерація — 10 лютого 1984, місто Дніпропетровськ, тепер Дніпро Дніпропетровської області) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Криворізького міськкому КП(б)У Дніпропетровської області, секретар ЦК КП(б) Казахстану. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань.
| Дудкін Олексій Герасимович | |
|---|---|
| Народився |
17 березня 1908 селище залізничної станції Розсош Воронезької губернії, тепер місто Розсош Воронезької області, Російська Федерація |
| Помер |
10 лютого 1984 (75 років) місто Дніпропетровськ, тепер Дніпро Дніпропетровської області |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний діяч |
| Alma mater | Bryansk State Technical Universityd (1935) |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Біографія
Народився у родині робітника залізничної станції Розсош Воронезької губернії. Трудову діяльність розпочав у 1926 році учнем слюсаря, кочегаром, помічником машиніста паровоза в депо Розсош.
У 1930—1931 роках — студент Бежицького машинобудівного інституту.
Член ВКП(б) з 1931 року.
У 1931—1934 роках — плановик планово-розподільчого бюро Бежицького паровозобудівного заводу «Красный Профинтерн» Західної області РРФСР. У 1935 році закінчив без відриву від виробництва Бежицький машинобудівний інститут.
У 1935—1937 роках — інженер Технічного відділу заводоуправління Уральського вагонобудівного заводу в місті Нижньому Тагілі. У 1937—1938 роках — директор вагонобудівного технікуму; начальник Школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) при Уральському вагонобудівному заводі.
У 1938—1939 роках — 2-й секретар Нижньо-Тагільського міського комітету ВКП(б) Свердловської області РРФСР.
У 1939—1940 роках — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б), завідувач сектору Управління кадрів ЦК ВКП(б). У 1940 році працював заступником завідувача відділу кадрів ЦК КП(б) Казахстану.
19 червня 1940 — серпень 1943 р. — секретар ЦК КП(б) Казахстану з кадрів.
У 1943—1944 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Південно-Казахстанської обласної ради депутатів трудящих.
У 1944—1948 роках — 1-й секретар Марганцевського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.
У 1948—1955 роках — 1-й секретар Криворізького міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.
У 1955—1956 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС.
У 1956—1957 роках — начальник Управління кадрів Міністерства будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Української РСР.
У 1957—1960 роках — голова правління Дніпропетровської обласної Промислової Ради. У 1960—1963 роках — начальник Дніпропетровського обласного управління місцевої промисловості.
У 1963—1965 роках — заступник начальника, начальник Управління спеціалізації і кооперації Ради народного господарства Придніпровського економічного району.
У 1965—1971 роках — начальник Дніпропетровського обласного управління місцевої промисловості.
У 1972 році працював завідувачем пункту інформації Дніпропетровського обласного відділу із використання трудових ресурсів. У 1973—1980 роках — керівник групи освоєння нових виробів Конструкторсько-технічного бюро, технолог Технічного бюро Дніпропетровського дослідно-експериментального метало-механічного заводу.
З 1980 року — на пенсії у місті Дніпропетровську.
Нагороди
Джерела
- газета «Зоря» (Дніпропетровськ) — січень 1951 року.
- Ашимбаев Д. Кто есть кто в Казахстане. Биографическая энциклопедия. — Алматы, 2008 (рос.)