Дурунда Наталія Іванівна

Наталія Іванівна Дурунда (народилася 21 листопада 1975 року в селі Баранинці Ужгородського району Закарпатської області) — українська письменниця, авторка шести повістей і трьох романів, член Національної спілки письменників України.

Дурунда Наталія Іванівна
Народилася 21 листопада 1975(1975-11-21) (46 років)
Ужгород, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність письменниця
Alma mater КНТЕУ
Членство Національна спілка письменників України

Життєпис

Народилася в селянській сім'ї. Корені батьків — із Великоберезнянщини.[1] Найстарша з трьох дітей. У 2010 році закінчила Київський національний торговельно-економічний університет. За спеціальністю фінансист.

З 1996 по 1999 працювала в Ужгородському міському військовому комісаріаті на посаді інспектора з призову;

З 1999 по 2007 — в Закарпатському обласному військовому комісаріаті на посадах державної служби;

З 2007 — в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.[2]

З 2019 року — член Національної спілки письменників України.

Бере участь у благодійних акціях.[3][4]

Заміжня, чоловік Дурунда Андрій Ілліч, син Андрій, дочка Рената.

Літературна творчість

Серед творів Наталії Дурунди художні твори про сталінські репресії, події Другої Світової війни, російської агресії на Сході України та радянсько-афганської кампанії 1979-1989 рр.

Авторка повістей:

  • «Я дарую тобі смерть…», «Доле орана-переорана…», «Це щастя, що ти в мене є» (Ужгород, TIMPANI, 2012 Збірка «Доле орана-переорана…֨»). Збірка нагороджена Закарпатською обласною премією «Дебют» (2012);[5]
  • «Коли відчинені ворота раю…», «Благословенна ненависть» (Київ, «Наш формат», 2017, Збірка «Коли відчинені ворота раю»);
  • «Солодкий смак сльози або Тепер я знаю, що живу» (електронне видання, Київ, видавництво Стрельбицького, 2018).

Авторка романів:

  • «Спокутий гріх» (Київ, видавництво Стрельбицького, 2018),
  • «До ніг твоїх я небо простелю» (Київ, видавництво Стрельбицького , 2018 та Ужгород, TIMPANI, 2018),[6]
  • «Зрада» (Харків, Клуб Сімейного Дозвілля,2020).[7][8]

Публікувалася у збірнику «Літературне Закарпаття» (2017).[9]

Відзнаки
  • Лауреатка обласної премії «Дебют» (збірка «Доле орана-преорана…»)[10]
  • Спеціальна відзнака «Коронації слова 2019» від Ніки Нікалео та Львівського жіночого клубу за найкращий твір про кохання «Зрада».

Примітки
  1. «Кожен твір пропускаю через серце. Після одного 4 роки не могла взятися за перо», – зізналася письменниця з Ужгорода Наталія Дурунда. Новини Закарпаття. 7 березня 2020.
  2. В Ужгороді Наталія Дурунда презентувала "Зраду".
  3. Вікторія Кенідра (15 грудня 2020). Участю у письменницькій акції подружжя Дурундів започаткувало благодійну ініціативу. Медіацентр.
  4. Закарпатські письменники Андрій та Наталія Дурунди започаткували благодійну акцію: збирають кошти для Анітки Білей. Трибуна. 15 грудня 2020.
  5. В Ужгороді свою першу збірку повістей презентувала Наталя Дурунда. Новини Закарпаття. 28 лютого 2013.
  6. Уляна Демчук (8 грудня 2018). «Своєрідність письма, читабельність…». РІО.
  7. Валентина Семеняк (30 березня 2020). Пам’ятаючи про «сонце» в душі, можемо уникнути багатьох страждань». Буквоїд.
  8. Владислав Чомоляк (22 лютого 2020). Роман «Зрада» Наталії Дурунди презентували в бібліотеці напередодні Дня закоханих. Текст « Новини Закарпаття » проігноровано (довідка)
  9. Літературне Закарпаття – 2017 : збірник / ред. кол. Густі В. П. та ін. – Ужгород : TIMPANI, 2018. – 304 с. ISBN 978-617-7372-28-7.
  10. Лауреатами літературної премії «Дебют-2012» стали Мар‘яна Шутко, Наталія Дурунда та Юлія Тарасюк (ФОТО). PMG.ua – новини Мукачева та Закарпаття. 20 вересня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.