Дурунда Андрій Ілліч

Андрій Ілліч Дурунда (народився 5 листопада 1956 в селі Рекіти Міжгірського району Закарпатської області) — український письменник, член Національної спілки журналістів України та член Національної спілки письменників України[1].

Дурунда Андрій Ілліч
Народився 5 листопада 1956(1956-11-05) (65 років)
Рекіти, Міжгірський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність письменник
Alma mater Ужгородський національний університет
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській сім'ї, що складалася з 7 дітей. Коли йому йшов 10 рік — на 55 році життя помер батько. Через нестатки з 7 до 11 років Андрій змушений був наймитувати в чужих людей. Після відмінного закінчення Голятинської середньої школи у 1974 році поступив на українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету, яке закінчив у 1979 році.

З 1979-го до 1980 працював кореспондентом обласної газети «Молодь Закарпаття», потім два роки (1980—1982) служив у армії офіцером, командиром взводу, 1982—1984 роки — знову журналістська робота у молодіжній газеті,

1984—1988 роки — інструктор оргвідділу Закарпатського облвиконкому,

1988—1995 роки — відповідальний секретар, заступник голови Закарпатської облорганізації Національної спілки журналістів України,

1996—2001 роки — головний інспектор по зв'язках із ЗМІ та громадськістю Карпатської регіональної митниці,

2002—2010 роки — головний консультант Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Останні роки працював головним інспектором по зв'язках з громадськістю апеляційного суду Закарпатської області, помічником народного депутата України. Зараз на пенсії.

З 1983 року — член Національної спілки журналістів України.

1993-го — член Національної спілки письменників України.

Дружина — Дурунда Наталія Іванівна.

Творчість письменника

Творчість письменника аналізується у книзі — літературному портреті Михайла Ряшка «Андрій Дурунда. Слово в сльозі». 2006 рік.

Написав серію нарисів про Японію, Грецію, Австрію, Болгарію та інші країни, в яких побував.

Деякі твори опубліковані російською та угорською мовами.

Як наголошує доктор філологічних наук, професор, літературознавець Микола Зимомря, «творчість Дурунди націлена на утвердження морально-етичних засад, критеріїв совісті, честі, добра, звернена до фольклору Закарпаття». (Енциклопедія Сучасної України. Том 8, стор. 549. Київ-2008).

Почесний професор Міжнародної Академії літератури і журналістики (МАЛіЖ), один з організаторів перших щорічних фестивалів МАЛІЖ.

Друкувався в україномовних виданнях Словаччини та Німеччини.

Автор книг:

  • «Не карай самотністю» Оповідання. 1988 рік.
  • «Невидимі пута». Повість. 1993 рік.
  • «Сльозинка на зеленім листку». Повість у новелах. Поезії. Дорожні нариси. 1994 рік.
  • «Сльози Святої Марії». Роман. 1999 рік.
  • «Замах на Паганіні». Нариси. 2002 рік.
  • «Дерево на вітрах». Художньо-документальний роман. 2005 рік. Перевидано у 2011 році.
  • «Художник і бунтар, або Вічний Дон Кіхот». Документальна повість-монолог. 2010 рік.
  • «Вікторія регія». Повість. 2011 рік.
  • «Відкрите серце». Художньо-документальна повість. 2012 рік.
  • «Сім янголів затрубили…» Новели та оповідання. 2013 рік.
  • «Чаша». Новели. Оповідання. Вірші. 2016 рік.[2]

Автор передмови «Доля під сузір'ям» до книги Василя Тарчинця «Життєві перехрестя», що вийшла друком 2021 року у львівському видавництві «Папуга».[3]

Відзнаки

  • Лауреат Міжнародної літературної премії «Кредо Івана Франка» (США),
  • Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Вільгельма Маггера (Німеччина)[4],
  • Лауреат Всеукраїнської премії ім. Богдана Лепкого
  • Тричі відзначений обласною закарпатською літературною премією ім. Ф. Потушняка.
  • Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України.

Примітки

  1. Енциклопедія Сучасної України
  2. "Як ця чаша не може минути Мене...” / М. Носа // Літературна Україна : газета письменників України. - 2017. - N 41 (19 жовтня). - С. 11. Рецензія на книгу : Дурунда Андрій. Чаша : новели, оповідання, вірші / вступ. стаття В. Густі. - ТОВ “СІК ГРУП Україна”, 2016. - 830 с., ISBN 978-617-7457-01-4
  3. Василь Тарчинець. «Життєві перехрестя». — Львів : Папуга, 2021. — С. 3—26. — ISBN 978-617-7142-67-5.
  4. АНДРІЙ ДУРУНДА — ЛАУРЕАТ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.