Дутко Тарас Романович
Тарас Романович Дутко (нар. 27 січня 1982, с. Наконечне, Яворівський район Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, триразовий чемпіон і дворазовий срібний призер літніх Паралімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України[1].
| Тарас Романович Дутко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тарас Дутко в аеропорту «Бориспіль» після повернення з літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Тарас Дутко в аеропорту «Бориспіль» після повернення з літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
27 січня 1982 (40 років) с. Наконечне | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Футбол (7 x 7) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання |
 Заслужений майстер спорту України | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренери | С. В. Овчаренко | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Паралімпійські ігри |
XI літні Паралімпійські ігри XII літні Паралімпійські ігри XIII літні Паралімпійські ігри XIV літні Паралімпійські ігри XV літні Паралімпійські ігри | |||||||||||||||||||||||||||||||||
 Дутко Тарас Романович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Тарас Дутко народився 27 січня 1982 року у селі Наконечне, що на Яворівщині. У дитинстві виступав за шкільну футбольну команду і за збірну району серед школярів. Перший вчитель з футболу - Богдан Флис.
Пізніше переїхав до Кам'янець-Подільського, де тренер Віталій Барановський допоміг юнаку розвинути його талант. У першому ж для себе чемпіонаті виграв з командою Першу лігу чемпіонату України серед інвалідів. Після цього Дутка запримітили тренери збірної, за яку він виступає з 1999 року. Збирався продовжувати кар'єру у Львівському інституті фізкультури, але там йому дали зрозуміти, що він небажаний студент через стан здоров'я, а тому поїхав до Дніпропетровська[2].
Займається у секції футболу Дніпропетровського обласного центру «Інваспорт».[1]
Після завершення тріумфальної для збірної України і п'ятої для себе Паралімпіади в Ріо-де-Жанейро був удостоєний честі нести прапор України на церемонії закриття ігор.
Після повернення з Ріо-де-Жанейро від імені Палімпійської збірної України заявив, що свій успіх вони присвячують воїнам АТО.[3]
Державні нагороди
- Повний кавалер ордена «За заслуги»:
- Орден «За заслуги» I ст. (7 жовтня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XIII літніх Паралімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[4]
- Орден «За заслуги» II ст. (19 жовтня 2004) — за досягнення значних спортивних результатів, підготовку чемпіонів та призерів XII літніх Паралімпійських ігор у Афінах, піднесення міжнародного престижу України[5]
- Орден «За заслуги» III ст. (2 листопада 2000) — за досягнення вагомих спортивних результатів на XI Параолімпійських іграх у Сіднеї[6]
- Орден «За мужність» III ст. (4 жовтня 2016) — За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[7]
- Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (17 вересня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на XIV літніх Паралімпійських іграх у Лондоні, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[8]
- Відзнака Президента України — медаль «За працю і звитягу» (12 грудня 2003) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту серед спортсменів-інвалідів, досягнення високих спортивних результатів, виявлені при цьому мужність, волю і самовідданість[9]
Див. також
Примітки
- Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Національного комітету спорту інвалідів України
- Паук Олександр. Тарас ДУТКО: «Усі матчі незабутні, про кожен можу годинами розповідати» // Газета «Український футбол». — 2004. — Вип. 185 (1515) (3 грудня). — С. 7.
- Капітан паралімпійської збірної України: Перемогу присвячуємо воїнам АТО, після окупації Криму в нас забрали найголовніше
- Указ Президента України № 909/2008 від 7 жовтня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XIII літніх Паралімпійських іграх»
- Указ Президента України № 1260/2004 від 19 жовтня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XII літніх Паралімпійських іграх»
- Указ Президента України № 1189/2000 від 2 листопада 2000 року «Про нагородження переможців та призерів XI Параолімпійських ігор»
- Указ Президента України № 430/2016 від 4 жовтня 2016 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 17 вересня 2012 року № 546/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України № 1427/2003 від 12 грудня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України членів збірної команди України серед спортсменів-інвалідів»