Дятел-смугань жовтогорлий

Дятел-смуга́нь жовтогорлий[2] (Piculus flavigula) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Південній Америці.

?
Дятел-смугань жовтогорлий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Дятел-смугань (Piculus)
Вид: Дятел-смугань жовтогорлий
Piculus flavigula
(Boddaert, 1783)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Piculus flavigula
Віківиди: Piculus flavigula
EOL: 1177624
ITIS: 554072
МСОП: 22681240
NCBI: 315380

Опис

Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина тіла, крила і хвіст оливково-коричневі, нижня частина тіла біла, поцяткована горизонтальними коричневими смужками. Обличчя і шия жовті. У самчців тім'я і лоб червоні, у самичок червоне лише тім'я, а лоб жовтий. Самці підвиду P. f. erythropis мають червоне горло.

Таксономія

Жовтогорлий дятел-смугань вперше був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці Histoire Naturelle des Oiseaux за зразком, зібраним у Французькій Гвіані[3][4]. Де Бюффон не навів наукової назви виду, однак в 1783 році голландський натураліст Пітер Боддерт придумав біномінальну назву Picus flavigula, яку помістив до свого каталогу Planches Enluminées[5].

Підвиди

Виділяють три підвиди:[6]

Поширення і екологія

Жовтогорлі дятли-смугані мешкають в Амазонії, в долинах Токантісу і Арагуаї, а також в Каатинзі. Вони живуть в тропічних лісах.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Piculus flavigula.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le petit pic a gorge jaune. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Volume 13. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 56.
  4. Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Pic à gorge jaune, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Volume 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 784.
  5. Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 49, Number 784.
  6. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 жовтня 2021.

Джерела

  • Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World, Jacamars to Woodpeckers. Band 7, Lynx Edicions, 2002, ISBN 978-84-87334-37-5.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.