Дятел філіпінський
Дя́тел філіпінський[2] (Yungipicus maculatus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Філіппін.
? Дятел філіпінський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Yungipicus maculatus (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dendrocopos maculatus Picoides maculatus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 18 см. Верхня частина тіла смугаста, чорно-біла, нижня частина тіла білувата, поцяткована чорними смужками. Над очима широкі білі "брови", під дзьобом білі "вуса". У самців на тімені є яскрава червона пляма. Дзьоб гострий, темно-сірий з чорним кінчиком.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- Y. m. validirostris Hargitt, 1881 — північ Філіппін;
- Y. m. fulvifasciatus (Swinhoe, 1863) — схід та південь Філіппін;
- Y. m. maculatus (Salvadori, 1868) — центр та захід Філіппін.
Сулуйський дятел раніше вважався підвидом філіпінського дятла. Нині дослідники вважають, що філіпінський дятел разом з сулуйськими і сулавеськими дятлами утворюють надвид.
Поширення і екологія
Філіпінські дятли поширені на більшості філіппінських островів, за винятком Палавану і архіпелагу Сулу. Вони живуть переважно в рівнинних і гірських вологих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря.
Примітки
- BirdLife International (2016). Yungipicus maculatus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 жовтня 2021.
Джерела
- A Guide to the birds of the Philippines (2000) Robert S. Kennedy, Pedro C. Gonzales, Edward C. Dickinson, Hector C. Miranda, jr. & Timothy H. Fisher