Діаграма Нолана

Діаграма Нолана — політологічна діаграма, популяризована американським лібертаріанцем Девідом Ноланом в 1969 році[1][2].

Діаграма Нолана (пізня версія)

Він розробив дану діаграму для того, щоб проілюструвати своє твердження, що лібертаріанство являє собою як економічну, так і особисту свободу, що контрастує з лівим «лібералізмом», який, за словами Нолана, виступає тільки за «особисті свободи», і правим «консерватизмом», який, на думку Нолана, виступає тільки за «економічні свободи».

Нолан вважав, що практично всі політичні дії людини можна розділити на дві основні категорії: економічні та особисті. Тому по кожній з осей відкладено ступінь впливу держави на ці дві категорії свобод. В залежності від допустимої степені як економічної, так і особистої (політичної і культурної) свободи, на діаграмі розрізняються кілька областей, які належать до традиційних політичних течій:

  • консерватори (прихильники прагматизму, ієрархії, організованості та економічної свободи при найменшій особистій свободі громадян);
  • ліві (в американській термінології ліберали: прихильники індивідуалізму, рівності і толерантності при найменшій економічній свободі);
  • лібертаріанці (прихильники мінімального втручання держави в життя суспільства — мінімальне втручання держави як економічній сфері, так і в правовому аспекті);
  • авторитаристи (етатисти, комунітаристи, популісти и т.п.) (прихильники жорсткого контролю держави за життям суспільства як в правовому, так і в економічному аспекті);
  • центризм — область посередині, рівновіддалена від всіх полюсів (у пізніх версіях).

Див. також

Примітки

  1. David F. Nolan — Libertarian. Архів оригіналу за 17 лютого 2003. Процитовано 9 червня 2019.
  2. James W. Harris. Frequently Asked Questions ABOUT The World's Smallest Political Quiz. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 9 червня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.