Праві та ліві в політиці

Поділ політичного спектру на правих і лівих є системою класифікації політичних позицій, ідеологій і партій. Правий політичний спектр часто протиставляють лівому політичному спектрові, хоча певна конкретна група чи індивід можуть займати ліву позицію в одному питанні і праву — в іншому. У Франції, звідки походить поділ, лівицю називали "партією руху", а правицю — "партією порядку". Проміжна позиція називається центризм, а людина з такою позицією — поміркованою.

Терміни "правий" і "лівий" у цьому контексті виникли під час Французької революції 1789 року, коли члени Національної Асамблеї розділилися на прихильників короля, тобто старого порядку (сиділи праворуч від голови асамблеї) і прихильників революції (що сиділи ліворуч від нього).

Існує загальна згода^{[джерело?]}^[Чия?] щодо того, що до лівих належать: автономісти, анархісти, антиімперіалісти, антикапіталісти, демократ-соціалісти, зелені, комуністи, ліві лібертарні, прогресивісти, секуляристи, соціалісти, соціал-демократи, соціал-ліберали, феміністки

Існує також загальна згода^{[джерело?]}^[Чия?] щодо того, що до правих належать: капіталісти, консерватори, монархісти, націоналісти, неоконсерватори, неоліберали, праві лібертарні, реакціоністи, соціал-авторитаристи, теократи, традиціоналісти, фашисти.

Також існує Теорія підкови, яка відкидає класичний погляд на крайніх лівих та крайніх правих як антагоністів та каже про їх близькість[1].

Див. також

Політичний спектр

Література

Білоус Т. Чому Гітлер не був лівим: політичний спектр і науковий підхід // Спільне. — 4 березня 2019.
Шевченко О. Нові ліві // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.504 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

Political Philosophies and Political Ideologies (PDF); by Charles Blattberg, originally published in Public Affairs Quarterly 15, No. 3 (July 2001) 193–217.
left–right, an online tool attempting to illustrate left–right political bias in American media through side-by-side web site searches ^{[недоступне посилання з 01.04.2013]}

Weeks, David L. (1 вересня 2008). Where Did the Party Go?: William Jennings Bryan, Hubert Humphrey, and the Jeffersonian Legacy. By Jeff Taylor. (Columbia, Mo.: University of Missouri Press, 2006. Pp. 392. $44.95.). The Historian 70 (3). с. 561–562. ISSN 0018-2370. doi:10.1111/j.1540-6563.2008.00221_33.x. Процитовано 23 лютого 2020.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Weeks, David L. (1 вересня 2008). Where Did the Party Go?: William Jennings Bryan, Hubert Humphrey, and the Jeffersonian Legacy. By Jeff Taylor. (Columbia, Mo.: University of Missouri Press, 2006. Pp. 392. $44.95.). The Historian 70 (3). с. 561–562. ISSN 0018-2370. doi:10.1111/j.1540-6563.2008.00221_33.x. Процитовано 23 лютого 2020.