Діброва Зінаїда

Діброва Зінаїда (народилася в 2-й половині XIX сторіччя — померла після 20-х років XX століття, місце поховання невідоме) — українська драматична актриса й оперна співачка (драматичне сопрано). Відома за виступами в Театрі Миколи Садовського (1908–1915).

Зінаїда Діброва
Народилася 19 століття
Померла не раніше 1920-ті
Національність українка
Діяльність співачка (сопрано), драматична актриса
Відома завдяки за виступами в Театрі Садовського

Життєпис

В Театрі Миколи Садовського працювала в 1908–1915 роках.[1] Мала драматичне сопрано невеликого діапазону. За спогадами В. С. Василька:

Спочатку як дублерша виконувала партії Катерини, Оксани, Наталки, Уляни та ін., як драматична актриса грала другорядні ролі. Часом заміняла і провідних актрис, скажімо, у ролі Марусі («Дай серцю волю» М. Кропивницького), Яриськи («Брат на брата» Д. Грицинського).[2]

Софія Тобілевич у своїх спогадах назвала співачку Діброву серед тих членів трупи Садовського, які «відзначалися знанням сцени».[3]

У липні 1908 українська трупа під керівництвом Миколи Садовського за участі Марії Заньковецької гастролювала в Катеринодарі. 1 липня театр показав «Наталку Полтавку». «Такого спектаклю катеринодарці давно не бачили, коли всі головні дійові особи п'єси були саме життя. Блискуче грав Садовський. Наталка Полтавка — пані Діброва — була чудова.»[4]

Виступала в «Гальці» С. Монюшка, співаючи там назовну партію; в українському репертуарі співала Панночку («Утоплена» М. Лисенка), Оксану («Різдвяна Ніч» М. Лисенка).[5] У прем'єрі «Утопленої» М. Лисенка, яка відбулася 25 вересня 1913 року, З. Діброва виконувала партію Галі.[6]

У 1915 році разом з М. Вільшанським, О. Певним, М. Тихонович Зінаїда через конфлікт з М. Садовським звільнилась з театру.[7]

Як концертна співачка, володіючи гарним, рівним у всіх регістрах голосом широкого діапазону, виконувала романси М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, українські народні пісні.

Ролі

В Театрі Миколи Садовського:[8]

Примітки
  1. Діброва Зінаїда // Митці України. 1992. — с. 213
  2. Василько Василь Степанович. Микола Садовський та його театр. К.: Мистецтво, 1962. — с. 186.
  3. Софія Тобілевич. У театрі Садовського
  4. Народна творчість та етнографія. К.: Наукова думка, 1969. — с. 30
  5. Ізборник
  6. Веселовська Г. І. Традиції і новаторство сценічних інтерпретацій творів Миколи Лисенка у Театрі Миколи Садовського. — с. 83
  7. Юрій Хорунжий. Лицедій із Троїцького Майдану. «Вітчизна», № 9—10, 2005
  8. Троїцький народний будинок

Література
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.183

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.