Діброва (Калуський район)
Дібро́ва — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України, розміщене у верхів'ях річки Буркач.
село Діброва | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Калуський район |
Громада | Войнилівська громада |
Основні дані | |
Населення | 178 |
Площа | 9,87 км² |
Густота населення | 18,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77311 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′17″ пн. ш. 24°27′34″ сх. д. |
Водойми | річка Буркач |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77310, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Лука, вул. М. Грушевського, 98 |
Карта | |
Діброва | |
Діброва | |
Мапа | |
Історія
Первісна назва Дубина.
У 1880 році — присілок села Томашівці, більшістю земель володіла родина Суходольських[1].
У 1939 році в селі проживало 670 мешканців (585 українців, 70 польських колоністів, 10 латинників і 5 євреїв)[2]. В лютому 1940 року село включене до Войнилівського району і було в його складі до приходу угорців у червні 1941 р. та після повернення радянських військ у липні 1944 р. аж до ліквідації в грудні 1962 р.
Як і в решті сіл Галичини, московські окупанти терором придушували опір жителів села[3]. В селі похований крім інших МАРКІВ Іван Дмитрович "Сорока" (1924-06.04.1946) з Топільського — ад’ютант сотенного «Ґонти».[4]
12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп «Перемога» Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Дубрівську сільраду з приєднанням до Довжівської сільради.
Соціальна сфера
- Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (Богородиці) (храмове свято 28 серпня) збудована 1904 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 761[5]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві 4 давні дзвони діаметром 74, 35, 32, 25 см, вагою 185, 19, 12, 10 кг, виготовлені в 1905, 1839, 1748 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[6]
- Народний дім.
- Школа на 40 місць.
- ФАП.
- 95 дворів, 165 мешканців.
Примітки
- Географічний словник Королівства Польського, 1880, т. I, стор. 927, 15)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Три зустрічі зі смертю Насті Поприч
- Шкіль. Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”
- Церква Успіння Пр. Богородиці
- Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району